Вплив обробітку ґрунту на забур’яненість посівів у сівозміні

Сокирки польові (Consolida regalis S. F. Gray)

Протягом 2004 – 2010 рр. у північно-центральній помірно посушливій підзоні Степової північної зони України в семипольній сівозміні (1 – пар; 2 – озима пшениця; 3 – кукурудза на зерно; 4 – ярий ячмінь; 5 – зернобобові; 6 – озима пшениця; 7 – соняшник) вивчали вплив обробітку ґрунту (1 – оранка на 22 – 24 см; 2 – плоскорізне розпушування на 22 – 24 см; 3 – мілкий обробіток на 10 – 12 см; 4 – комбінований  обробіток – мілкий під зернові й зернобобові та оранка під просапні) на забур’яненість посівів.

Було встановлено, що найбільша кількість однорічних і багаторічних бур’янів в усіх полях сівозміни була по мілкому обробітку ґрунту, а найменша – по оранці. Так, в посівах озимої пшениці після пару середня кількість бур’янів по мілкому обробітку ґрунту коливалася в межах від 29 до 41 шт./м², тоді як по оранці – від 7 до 12 шт./м², а на шостий рік сівозміни відповідно 76 – 123 шт./м² та 36 – 47 шт./м². По інших способах обробітку ґрунту бур’янів було менше, ніж по мілкому обробітку, але більше, ніж по оранці. Аналогічні залежності забур’яненості посівів від систем обробітку ґрунту були й в інших полях сівозміни.

Переважаючими видами бур’янів у посівах озимих культур були кудрявець Софії (Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl), сокирки польові (Consolida regalis S. F. Gray), сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), осот польовий (Cirsium arvense (L.) Scop.) тощо; у посівах ярих зернових і зернобобових – лобода біла (Chenopodium album L.), редька дика (Raphanus raphanistrum L.), рутка лікарська (Fumaria officinalis L.), буглосоїдес польовий (Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnst.) тощо; просапних – плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli (L.) P. Beauv.), мишій сизий (Setaria glauca (L.) P. Beauv.) та зелений (S. viridis (L.) P. Beauv. ), щириця загнута (Amaranthus retroflexus L.), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), березка польова (Convolvulus arvensis L.) тощо.

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.)

Березка польова (Convolvulus arvensis L.)

Буглосоїдес польовий (Buglossoides arvensis (L.) I. M. Johnst.)

Мишій зелений (Setaria viridis (L.) P. Beauv.)

Плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli (L.) P. Beauv.)

Рутка лікарська (Fumaria officinalis L.)

Щириця загнута (Amaranthus retroflexus L.)

Видовий склад бур’янів у полях сівозміни залежно від системи обробітку ґрунту змінювався незначною мірою.

Разом з тим у вологі й прохолодні роки кількість бур’янів і їх маса збільшувалися порівняно з жаркими й посушливими не тільки в посівах сільськогосподарських культур, а й в ґрунті. Зокрема пізно восени, після збирання всіх культур, у 0 – 30 см шарі ґрунту у вологі роки накопичувалося в середньому від 124,8 до 229,4 шт./м² насіння бур’янів, а в жаркі та посушливі – від 96,2 до 143,0 шт./м².

Одною з головних причин такого значного поповнення запасів насіння в ґрунті було збільшення насіннєвої продуктивності рослин бур’янів в 1,1 – 1,8 разів у вологі роки  порівняно з посушливими та його осипання ще до збирання культур, особливо просапних.

Разом з тим значна частка насіння бур’янів виносилася з полів сівозміни при збиранні врожаю. Більша частина його виносилася з ділянок мілкого й плоскорізного розпушування – від 227 до 506 шт./кг зерна зернових колосових культур та від 32 до 56 шт./кг  зерна просапних культур, тоді як після оранки – відповідно 116 – 314 шт./кг та 28 – 55 шт./кг.

У цілому ж за сівозміну потенційні запаси насіння бур’янів у 0 – 30 см шарі ґрунту зростали по мілкому обробітку ґрунту на 72 %, плоскорізному розпушуванні – на 64 %, комбінованій системі обробітку ґрунту – на 31 %, оранці – на 12 %. Найбільша кількість насіння бур’янів поповнювала ґрунт з посівів кукурудзи та соняшника, а найменша – з посівів зернобобових культур і лише в полях чистого пару спостерігалося значне зменшення потенційної забур’яненості ґрунту.

Джерело: Курдюкова О. М. Вплив обробітку ґрунту на забур’яненість посівів у сівозміні / О. М. Курдюкова  // Розвиток систем сталого землеробства. : всеукр. наук.-практ. конф., 6–8 грудня 2010 р. : матеріали конференції. – Чабани-К. : ЕКМО, 2010. – С.18–19.