Поширення бур’янів-алергенів та боротьба з ними в Степу України

Ambrosia artemisiifolia L.

Активні торгові зв’язки України, яка розташована на перехресті основних транзитних шляхів між державами Європи, Азії та Кавказу, а також ввезення на її територію різноманітної продукції рослинництва є однією з причин появи ряду небезпечних бур’янів, поширення яких має розглядатися як загроза екологічній безпеці країни.

Найбільш злісними для рільництва й небезпечними для людини є бур’яни-алергени – Ambrosia artemisiifolia L., Iva xanthiifolia Nutt., Artemisia absinthium L., Atriplex patula L., A. tatarica L., Chenopodium album L., Cannabis ruderalis Junisch. тощо.


Розвиваючи потужну кореневу систему ці бур’яни без належного догляду за сільськогосподарськими культурами та на необроблюваних землях впродовж вегетаційного періоду накопичують величезну біомасу й виносять з ґрунту понад 60 – 80 кг/га поживних речовин і 800 – 1000 т води, унаслідок чого знижують продуктивність культурних рослин на 30 – 50 % і більше [1; 9; 13].

Разом з тим, під час цвітіння ці рослини продукують величезну кількість пилку, вдихання якого викликає тяжкі захворювання людей на полінози [6].

Усі бур’яни-алергени мають високий життєвий потенціал і регенераційну здатність після скошування чи підрізання грунтооброблювальними машинами [2; 5; 7; 8; 9; 11].
У Степу України вони не мають природних шкідників і хвороб не поїдаються тваринами, що робить їх небезпечними бур’янами для рільництва й кормовиробництва.

У наслідок таких широких пристосувань бур’яни-алергени здатні витісняти з культурценозів інші, менш конкурентоздатні бур’яни та культурні рослини й спричиняти величезні втрати врожаю зерна, овочів, кормів та загрозу здоров’ю людини.

У зв’язку з цим нами впродовж 2004 – 2008 рр. визначався рівень забур’янення різних культурценозів цими бур’янами, насіннєва продуктивність та обмежувальні чинники, які діють на Ambrosia artemisifolia, Iva xanthiifolia та Atriplex tatarica в різних культурфітоценозах.

Матеріал і методи досліджень. Польові досліди, спрямовані на розробку системи боротьби з бур’янами-алергенами проводили в Старобільському дослідному господарстві ЛНУ імені Тараса Шевченка. Ґрунти досліджуваних ділянок представлені чорноземами звичайними, середньогумусними, важкосуглинковими на лесових відкладах. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту 5,1 – 5,5 % валового азоту – 0,25 – 0,30 % рухомого фосфору та обмінного калію відповідно 14,4 – 16,2 та 15,2 – 16,8 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна (Ph – 70) .
Погодні умови в роки проведення дослідів були неоднаковими. Найменша річна кількість опадів (380 мм) була в 2007 р., а найбільша (570 мм) – у 2006 р. при середніх багаторічних показниках 463 мм. Сума температур понад 10 ⁰С коливалася від 2800 ⁰С у 2004 р. до 3050 ⁰С у 2005 р., а в середньому за багато років – 2950 ⁰С.
Частоту трапляння бур’янів, рясність та продуктивність рослин визначали за загальноприйнятими методиками [4; 10; 12].

Результати досліджень. Було встановлено, що в культурценозах Степу України та поза ними траплялося 49 видів бур’янів-алергенів з 23 родин та 36 родів.

Найбільшого  поширення Ambrosia artemisifolia, Iva xanthiifolia, Atriplex tatarica та інші бур’яни-алергени набули на смітниках, узбіччях полів, дещо меншого – у посівах соняшника, ячменю ярого, озимини та городніх культур,  квітниках, штучних деревно-чагарникових насадженнях, тоді як у посівах багаторічних трав та багатокомпонентних сумішках кормових культур траплялися лише  поодинокі рослини бур’янів. Рясність їх складала відповідно 25 – 86 шт/м² масою 310 – 2800 г, 9 – 12 шт/м²  масою 110 – 430 г та 0,3 – 7,1 шт/м² масою 21 – 62 г (табл. 1)

Таблиця 1
Середня частота трапляння та рясність бур’янів-алергенів у фітоценозах Степу України
(2004 – 2008 рр.)

Фітоценози	Частота трапляння, %		Рясність шт/м2 на 1 м2
	20. 06	20. 08	20. 06	20. 08
Агрофітоценози за участю:
озимої пшениці	22	–	9/256	–
ячменю ярого	26	–	14/298	–
соняшника	18	48	86/310	52/720
овочевих культур	7	16	12/110	11/430
однорічних сумішок на зелений корм	3	–	2,1/53	–
багаторічних трав	6	9	0,3/21	0,8/26
сильвофітокультурценози	29	66	38/420	44/960
урбофітокультурценози	32	78	73/335	39/510
луки і пасовища	5	11	18/94	7,1/62
смітники, узбіччя  полів доріг	86	92	43/617	25/2800

Найчастіше серед бур’янів-алергенів в усіх культурфітоценозах і поза ними траплялася  Ambrosia artemisifolia. Загальна питома маса її в структурі забур’яненості бур’янами-алергенами складала 51 – 63 %, тоді як Atriplex tatarica – 17 – 19 %, Iva xanthiifolia – 11 – 16 %, інших видів – 8 – 12 %.

Така частота трапляння видів-алергенів у різних культурфітоценозах і поза ними пояснюється очевидно тим, що урожай більшості культурних рослин збирається ще до визрівання насіння бур’янів. Тому воно накопичувалося не в посівах, а на необроблюваних ділянках, звідки вітром, водою та сільськогосподарськими машинами й знаряддями заносилося в поля. У зв’язку з чим на узбіччях полів частота трапляння й рясність бур’янів-алергенів була найвищою. Зокрема на відстані 20 м від краю поля їх нараховували в середньому від 48 до 217 шт/м², 50 м – від 25 до 93, 100 м – від 16 до 36, 200 м – від 1 до 6 шт/м².

Залежно від місцезростання бур’янів суттєво змінювалася й насіннєва їх продуктивність
(табл. 2).

Таблиця 2
Середня кількість насіння бур’янів-алергенів з 1 рослини в посівах та поза ними, шт.
(2004 – 2008 рр.)

Культура	Густота стояння рослин, тис./га	Ambrosia artemisifolia		Iva xanthiifolia		Atriplex tatarica
		без добрив	з добривами	без добрив	з добривами	без добрив	з добривами
Сорго зернове	100	12147	18563	21154	36551	3200	2731
	125	44448	11050	18005	26649	2148	2080
	150	956	3125	7117	9974	1023	140
	вільний ріст	16750	57832	32138	69382	51600	54300
Соняшник	40	10714	22451	43019	57614	20379	22881
	55	4527	7254	30084	37312	13944	14407
	70	1075	4217	9412	13032	6991	10642
	вільний ріст	32092	82780	72000	114240	89447	91317
Баштан	4,1	19306	84600	31734	96888	11050	12630
Смітники	–	94560	–	137520	–	96248	–
Узбіччя доріг	–	12613	–	65072	–	43506	–

Максимальною вона була на смітниках – біля 100 – 140 тис. шт. з однієї рослини. Не менш високою насіннєва продуктивність рослин була й на родючих оброблюваних землях при вільному рості бур’янів на огріхах та просівах сільськогосподарських культур досягаючи в  Ambrosia artemisifolia – 57,8 – 84,6, Iva xanthiifolia – 69,4 – 114,2, Atriplex tatarica – 12,6 – 91,3 тис. шт. з однієї рослини. У посівах сільськогосподарських культур особливо зі щільним травостоєм насіннєва продуктивність зменшувалася в  Ambrosia artemisifolia в 5,3 – 12,7 разів, Iva xanthiifolia – у 3,0 – 4,6 разів, Atriplex tatarica – у 2,2 – 3,1 разів.

Підвищення оптичної щільності посівів при збільшенні густоти стояння культурних рослин забезпечувало зменшення висоти й маси бур’янів. У щільних посівах сорго та соняшника висота рослин Ambrosia artemisifolia  не перевищувала 42 см, Iva xanthiifolia – 109 см,   Atriplex tatarica – 27 см, а маса їх відповідно 154, 280 й 62 г., тоді як при вільному рості – 122, 216 й 78 см та 2600, 3100 й 730 г.

На сильно забур’янених посівах просапних культур, зокрема кукурудзи (197 – 210 шт/м² бур’янів з яких 57 – 61 шт./м²  Ambrosia artemisifolia, добрі наслідки давало застосування міжрядних культивацій у фазі 4 – 5 та 7 – 8 листків у кукурудзи чи гербіцидів діален супер (1,5 л/га), секатор (200 г/га) та базис (25 г/га) у фазі 3 – 4 листків. Загибель бур’янів, у тому числі й Ambrosia artemisifolia досягала 91 – 96 %, що давало змогу одержати надбавки врожаю зерна кукурудзи на рівні 8,4 – 10,5 ц/га при врожайності на контролі 31,7 ц/га (табл. 3).

Таблиця 3
Забур’яненість посівів та врожайність зерна кукурудзи залежно від догляду за посівами, (2005 – 2007 рр.)

Заходи догляду	Бур’янів перед збиранням урожаю			Урожайність зерна кукурудзи при 14 % вологості, т/га	Насіннєва продуктивність амброзії
	всього шт./м2	у тому числі амброзії, шт./м2	повітряно суха маса, г/м2		тис. шт./м2	г/м2
Без догляду (контроль)	44	16	620	31,7	39,7	96,1
2 культивації міжрядь	31	14	160	41,1	12,8	31,4
Діален + культивація	24	9	150	41,8	10,6	26,5
Діален	33	11	170	40,1	11,2	29,8
Базис	26	7	160	42,2	10,0	24,7
Секатор	28	11	150	41,6	10,6	26,6
HIP 095	–	–	–	4,7	–	–

При цьому насіннєва продуктивність амброзії зменшувалася в 3,1 – 4,0 рази й не перевищувала 24,7 – 31,4 г/м²  або 10,0 – 12,8 тис. шт/м² зерен, тоді як на контролі досягала 96,1 г/м² або 39,7 тис. шт./м² зерен.

На необроблюваних землях (залізничні насипи та колії, узбіччя доріг, смітники, кар’єри, промислові майданчики тощо) повне знищення більшості бур’янів у тому числі й алергенів досягалося шляхом застосування гербіцидів суцільної дії, зокрема раундапу чи його аналогів нормою 3 – 4 л/га.

На ділянках вздовж вулиць, лісосмуг, каналів, узбіччя полів тощо висока ефективність боротьби з бур’янами-алергенами досягалася шляхом багаторазових скошувань їх.
Чотириразове, з інтервалом 20 днів, скошування Ambrosia artemisifolia  дозволяло повною мірою контролювати забур’яненісті попереджати цвітіння й утворення насіння та його поширення в інші культурценози.

Atriplex tatarica вже після другого – третього, а Iva xanthiifolia – після першого – другого скошувань не утворювали насіння, або його кількість на одній рослині була мінімальною й не перевищувала в середньому за 4 роки відповідно 37шт. 14 та 112 шт., тоді як без скошувань 16,1; 36,9 та 87,2 тис. шт.

На землях з високими санітарними вимогами (пасовища, луки, селітебні території тощо) оптимальним є створення штучних фітоценозів зі злакових або злаково-бобових сумішок багаторічних трав (видів родів Festuca, Poa, Bromopsis, Trifolium, Lotus, Medicago тощо), які вже за рік – другий повністю витісняють з фітоценозів амброзію, чорнощир, лутигу та інші бур’яни.

Висновки
У культурфітоценозах Степу України та поза ними трапляється 49 видів бур’янів-алергенів, з яких найбільшого поширення набули Ambrosia artemisifolia, Iva xanthiifolia та  Atriplex tatarica. Частота трапляння їх в агрофітоценозах складає від 37 % до 18 – 48 %, поза ними – до 86 – 92 %, а рясність від 9 – 12 до 25 – 86 шт./м².
Забур’яненість посівів сільськогосподарських культур  бур’янами-алергенами зменшується від краю до середини полів. Підвищення оптичної щільності посівів при збільшенні густоти стояння культурних рослин забезпечує зменшення висоти й маси бур’янів та насіннєвої продуктивності  Ambrosia artemisifolia в 5,3 – 12,7 разів, Iva xanthiifolia – у 3,0 – 4,6 разів, Atriplex tatarica – у 2,2 – 3,1 разів.
На сильно забур’янених посівах просапних культур застосування 2 міжрядних культивацій та страхових гербіцидів діален, базис, секатор забезпечує загибель 91 – 96 % бур’янів та надбавку врожаю зерна на рівні 8,4 – 10,5 ц/га при зменшенні насіннєвої продуктивності бур’янів в 3,0 – 4,0 рази.
На необроблюваних землях максимальна ефективність в боротьбі з бур’янами-алергенами досягається при застосуванні гібридів суцільної дії, або багаторазових скошувань бур’янів, тоді як на ділянках з високими санітарними вимогами – за рахунок створення штучних багато компонентних фітоценозів з багаторічних трав.

Бібліографія

1. Артохин К. С. Сорные растения. Атлас. – Ростов – на Дону, 2004. – 144 с.
2. Бомба М., Щока В., Наконечний М. Як побороти амброзію // Пропозиція. – 2006. –  № 5 (131). – С. – 92.
3. Дерега Р. А. Дажук М.А., Заколовський С.А. Набезпечний бур’ян наступає // Карантин і захист рослин. – 2007. –  № 8, –  С.22 – 23.
4. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. – Изд. 4-е перераб. и допол. – М.: Колос, 1979. – 416 с.
5. Драніщев М. І., Малихін І. І. Чорнощир нетреболистий. Розповсюдження і засоби боротьби з ним в умовах Донбасу // Проблеми бур’янів і шляхи зниження забур’янених орних земель. К.: Колобіг, 2004. – С. 48 – 52.
6. Конопля М. І., Корольова Т. Г., Ботарчуков О. В., Бурега А. С. Видовий склад та пилкоутворююча здатність алергенних видів рослин на Сході України // Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка. – 2000. – № 3 (3). – С. 29 – 33.
7. Марьюшкина В. Я. Агрофитоценотические особенности Ambrosia аrtemisifolia L. и разработка биологического метода борбы с ней: Автореф. дис.: канд. биол. наук. – К.: 1983. – 23 с.
8. Манжос С. Б. Обґрунтування заходів боротьби з чорнощиром нетреболистим та іншими бур’янами на необроблюваних землях Лівобережного степу України: Автореф. дис.: канд. с.-г. наук. – Дніпропетровськ, 2002. – 16 с.
9. Матюха Л. П., Матюха В. Л., Рябоволенко В. В. Буряни-алергени // Захист рослин. – 2003. – № 2. –  С.14 – 17.
10.  Методические рекомендации по учету и картированию засоренности посевов / Под общ. ред. А. В. Фисюнова, – Днепроперовск, 1974. – 71с.
11.  Оніпко В. В. Біологічні особливості амброзії полинолистої та розробка заходів боротьби з нею в агроценозах польових культур Лівобережного Лісостепу України: Автореф. дис.: канд. с.-г наук. – Полтава, 2001. – 20 с.
12.  Строна И. Г. Методика изучения биологических свойств семян сорных растений. – М.: Колос, 1964. – 28 с.
13.  Фисюнов А. В. Сорные растения. – М.: Колос, 1984. – 320с.

Джерело: Конопля  М. І. Поширення бур’янів-алергенів та боротьба з ними у Степу України / М. І. Конопля, О. М. Курдюкова, Н. О. Мельник // Вісник Дніпропетровського державного  аграрного університету. – 2009. – № 1. – С. 16–21.