Бур’яни культурфітоценозів – як лікарські рослини

Capsella bursa-pastoris (L.) Medikus

Основним джерелом сировини для хіміко-фармацевтичної промисловості й аптек є види дикорослих лікарських рослин, яких тільки у флорі Луганської області біля 450 або  24,5 % від загальної кількості.

З них 160 видів використовується в офіцінальній медицині та фармакології у тому числі 35 внесено до світової фармакопеї; 200 видів застосовується в народній медицині, а інші підлягають подальшому вивченню [2, 3, 4, 9].

Однак численні дослідження показують, що можливості подальшого використання природних фітоценозів, як джерела лікарської сировини внаслідок високого антропогенного навантаження вичерпані [7, 10, 13].


У той же час на антропогенно порушених територіях трапляється багато видів лікарських рослин, які використовує офіцінальна й народна медицина й перед усім заносні адвентивні види [2, 6, 9, 10, 16].

Значну частину видів, які використовують у медицині складають сегетальні й рудеральні бур’яни [2, 5, 7, 9, 10, 16]. Нерідко, в зв’язку з широким використанням бур’янів, як лікарських рослин, та збільшенням потреб у лікарській сировині їх впроваджують у культуру, створюють з них штучні агропопуляції або збирають у посівах сільськогосподарських культур [1, 2, 4,11, 12, 13, 15].

Даних же про видовий склад бур’янів з лікарськими властивостями, потенційні запаси лікарської сировини, поширення та рясність недостатньо, у зв’язку з чим і виникла необхідність цієї роботи.

Дослідження проводилися протягом 2004 – 2008 рр. Видовий склад бур’янів, їх поширення, рясність та запаси лікарської сировини визначали в агрофітоценозах та деяких міжсегетальних екотопах північного Степу України в межах Луганської та Донецької областей.
Загальнонауковими методами досліджень були діалектико-матеріалістичний, аналізу та дедукції, спеціальними – польовий та лабораторний.
Польові обстеження та визначення проводилися щорічно в 6 – 18 разових повнорностях та загальноприйнятими методиками [8, 9, 14].

Було встановлено, що в посівах сільськогосподарських культур та міжсегетальних екотопах, придатних для збирання лікарської сировини, траплялося 112 видів лікарських рослин, які застосовуються в офіцінальній (47 видів) і народній медицині, що складало 24,9 % від загальної кількості лікарських рослин регіону.

Першочерговий інтерес представляють види, які здавна знаходять широке застосування в науковій та народній медицині і, що важливо, мають значні сировинні запаси. Це перед усім Capsella bursa-pastoris ( L.) Medik., Fumaria officinalis L., Chelidonium majus L., Melilotus officinalis (L.) Pall., Brassica nigra (L.) V. D. J. Koch, Polygonum aviculare L., Urtica dioica L., Taraxacum officinale Wigg. aggr. тощо.

Taraxacum officinale F.H. Wigg.

Fumaria officinalis L.

Останніми роками спостерігається тенденція до зростання рівня забур’яненості польових культур такими лікарськими видами як Ambrosia artemisifolia L., Viola arvensis Murray, Matricaria recutita L., Solanum nigrum L., городніх та кормових культур – Equisetum arvense L., Plantago major L., Daucus carota L., Echinops sphaerocephalus L. тощо.

Daucus carota L.

Нерідко на сильно забур’янених полях ці види були домінуючими й придавали травостою білий, жовтий, синій та інші аспекти.

Загальне проективне покриття їх досягало від 12 – 14 % до 41 – 46 % і більше, а середня рясність нерідко перевищувала 30 – 55 шт./м².

Значна частина видів лікарських рослин траплялася виключно або переважно в агрофітоценозах чи інших антропогенно порушених фітоценозах. Наприклад, види родів Atriplex, Chenopodium, Xanthium, Portulaca oleracea L., Thlaspi arvense L., Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl, Galium aparinе L., Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal, Echium vulgare L. тощо.

 Echium vulgare L.

Приймають участь у формуванні штучних фітоценозів та полезахисних лісосмуг такі багаторічні та дворічні лікарські рослини як Tanacetum vulgare L., Rumex confertus Willd., R.crispus L., Sanquisorba officinalis L., Arctium lappa L., Taraxacum officinale Wigg. aggr., Elytrigia repens (L.) Nevski, Geum urbanum L., Leonurus cardiaca L. тощо. Загальний стан їх популяцій в більшості задовільний. Чисельність рослин залежно від едатопів коливалася в межах від 1 – 2 до 20 – 30 шт./м² і більше, а сира маса їх у різні періоди вегетації та за роками досліджень змінювалася від 200 до 3100 г/м².

До того ж, у зв’язку зі зменьшенням обсягів застосування пестицидів, збільшенням площ перелогів і кинутих земель та луків, забур’яненість усіх сільськогосподарських угідь підвищилася в 1,2 – 2,5 разів. Ці обставини створюють умови для освоєння ресурсів лікарських рослин та суттєвого збільшення їх заготівель.

За нашими разрахунками загальні запаси сировини вище наведених видів коливалися в межах від 180 до 4600 кг/га. У цілому тільки по Луганській області ресурси сухої сировини (трави) їх перевищують 3,2 – 9,0 тис. тонн.

Інтенсивність та тривалість цвітіння більшості бур’янів мало змінювалася за роками й складала в різних видів від 15 до 25 днів, а ряду видів – з весни до осені, що дає можливість заготовляти сировину протягом усього теплого періоду.

До того ж біологічні й експлуатаційні запаси лікарської сировини їх, на відміну від рослин природних фітоценозів, співпадають, а вилучення їх з посівів поряд з задоволенням потреб вітчизняної факмакології в лікарській сировині буде перешкоджати подальшому поширенню бур’янів, бо основним способом розмноження більшості з них є насіннєвий.
Одним із перспективних шляхів організації заготівлі лікарської сировини в сучасних умовах є організація невеликих ліцензованих груп заготівельників, які б працювали на умовах самофінансування за договорами з аптеками та господарствами. З однієї сторони це забезпечить високу якість зібраної сировини, а з іншої – знищення ряду небезпечних бур’янів та раціональне використання рослин природних фітоценозів.

Отже, інтенсивне освоєння територій призвело до деградації природного рослинного покриву й вичерпаності джерел лікарської сировини. В антропогенно порушених фітоценозах трапляється 112 видів лікарських рослин, 47 з яких використовуються науковою медициною. Загальні запаси лікарської сировини тільки в Луганській області перевищують 3,2 – 9,0 тис. тонн. Вилучення їх з посівів може задовольняти потреби вітчизняної фармакології та перешкоджати поширенню бур’янів.

Література

1. Баран Є. І., Зузук Б. М., Хома В. М. Впровадження чистотілу звичайного в культуру// Четверта міжнародна конференція з медичної ботаніки. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 276 – 277.
2. Большая энциклопедия. Лекарственные растения в народной медицине. – М.: Издательский дом АНС, 2007. – 960 с.
3. Конопля О. М. Флора Луганської області (сучасний стан, генезис, шляхи раціонального використання й охорони). – Луганськ: – Альма-матер, 2003. – Ч. 2. – 152 с.
4. Котуков Г. Н. Культивируемые и дикорастущие лекарственные растения. – К.: Наук. думка, 1974. – 175 с.
5. Кислова Н. М. Полезные сорняки. – М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2006. – 288 с.
6. Лекрственные растения на рекультивируемых породных отвалах Западного Донбасса / В. Н. Зверковский, Ю. П. Грицан, Н. Н. Цветкова, А. Ф. Кумен, Н. П. Тупика // Четверта міжнародна конференція з медичної ботаніки. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 95 – 97.
7. Лавриненко И. А., Ткаченко К. Г. Реакция лекарственных растений на антропогенное воздействие // Четверта міжнародна конференція з медичної ботаніки. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 154 – 155.
8. Мінарченко В. М., Середа П. І. Ресурсознавство. Лікарські рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 71 с.
9.  Мінарченко В. М. Лікарські судинні рослини України (медичне та ресурсне значення). – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 324 с.
10. Протопопова В. В., Крицькая Л. И., Новосад В. В. Адвентивная флора юга Украины как альтернативный источник лекарственного фитосырья // Четверта міжнародна конференція з медичної ботаніки. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 131 – 132.
11. Работягов В. Д., Курдюкова О. Н. Ароматические растения, их эфирные масла и бальзамы. – Луганск: Шико, 2008. – 295 с.
12. Ремненс С. Особенности выращивания пустырника волосистого на суглинистой почве// Четверта міжнародна конференція з медичної ботаніки. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 300 – 302.
13. Скочилова Е. А., Пичулевская Т. К., Жукова Л. А. Биопродуктивность и морфо-физиологические показатели в посадках чистотела большого в онтогенезе// Четверта міжнародна конференція з медичної ботаніки. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 306 – 307.
14. Сербін А. Г., Сіра Л. М., Слободянюк Т. О. Фармацевтична ботаніка. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 488 с.
15. Чорний І. Б., Мельниченко П. М., Мегалінська Г. П. Вирощування лікарських рослин під покривом зернової культури // Четверта міжнародна конференція з медичної ботаніки. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 311 – 312.
16. Шретер А. И, Семенюк Н. В., Зайко Л. Н. Оценка природных ресурсов лекарственных растений Севера России // Четверта міжнародна конференція з медичної ботаніки. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 132 – 134.

Джерело: Курдюкова О. М. Бур’яни як лікарські рослини у складі культурфітоценозів / О. М. Курдюкова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 2009. – Вип. 4 (91). – С. 42–47.