 |
| Buglossoides arvensis (L.) I.M. Johnst. в посевах пшеницы |
Це однорічні рослини з дуже коротким періодом розвитку, весь життєвий цикл яких проходить за 2-8 тижнів коли у верхніх шарах ґрунту є достатня кількість вологи.
З настанням посухи рослини закінчують розвиток, а за сприятливих умов протягом одного вегетаційного періоду вони відтворюють 2-4 покоління [1-3].
Це вероніка плющелиста і трилиста, зірочники середній та блідий, грабельки цикутові та довгодзьобові, ріп’яшок яйцевидний, костянець зонтичний, портулак городній, роговик пронизанолистий, тонконіг однорічний тощо. Всього 26 видів. Більшість їх дає сходи в сезон осінніх дощів й зимує у вигляді невеликої розетки листків. Ранньою весною, а при теплій зимі й тривалій осені, відразу ж після сходів рослини швидко розвиваються, цвітуть й утворюють насіння, яке немає періоду спокою [3; 5].
 |
| Buglossoides arvensis (L.) I.M. Johnst. |
У зв’язку з чим виникла потреба визначити особливості поширення їх в агрофітоценозах й розробити заходи контролювання у боротьбі з ними та установити строки застосування гербіцидів в посівах озимої пшениці.
Матеріали та методи досліджень. Досліди проводили в Старобільському дослідному господарстві Луганського національного університету, розташованому в Степовій північно-центральній помірно посушливій підзоні Степової північної зони на чорноземах звичайних важкосуглинкових та на темно-каштанових ґрунтах Генічеської дослідної станції в Сухостеповій підзоні Сухостепової зони України.
Для боротьби з бур’янами застосовували гербіцид гроділ максі нормою 100 мл/га в осінній та весняний періоди. Умови вирощування озимої пшениці загальноприйняті для відповідних підзон.
Обліки та спостереження в дослідах та підрахунки забур’яненості виконували відповідно до загальноприйнятих методик [4; 6; 7].
Назви рослин подано за довідником наукових назв польових бур’янів та номенклатурним списком судинних рослин України [8; 9].
Результати та обговорення. Установлено, що залежно від кількості й розподілу опадів, а також температури повітря у відповідні періоди складалися сприятливі умови проростання тих чи інших видів ефемерів. Тому видовий склад і рясність їх різко змінювалися як за роками досліджень так і по території. За даними наших польових обстежень у південних областях частіше траплялися скандіканс гребінчастий, вероніка плющелиста й трилиста, грабельки довгодзьобові, роговик пронизанолистий, зірочники середній та блідий тощо, а в північних та східних – реп’яшок яйцевидний, тонконіг однорічний, портулак городній, вероніка плющелиста, незабудка мілкоквіткова тощо. Ряність їх на 1 м2 за нашими підрахунками змінювалася за роками й по полях від 17-20 до 600-850 шт./м2.
Життєвий цикл ефемерів цілком підходив до того, що вони забур’янювали переважно озимі та городні культури, сади, виноградники, квітники тощо. Насіння та осінньо-зимово-весняні сходи їх мали надзвичайно високий коефіцієнт життєздатності, що обумовлювало упереджуючий порівняно з озимими та овочевими культурами розвиток. При високій кількості сходів їх, які рівнялися або перевищували кількість сходів і масу культурних рослин, вони виносили з кореневмісткого шару чорноземних ґрунтів до 16,5 кг/га азоту, 19,9 кг/га фосфору, 21,6 кг/га калію. Вологість 0-20 см шару ґрунту на період виходу пшениці в трубку знижувалася з 22,8 до 19,2 %, а втрати продуктивної вологи досягали 60-87 м3/га (табл. 1).
Таблиця 1
Використання вологи та поживних речовин з чорноземних грунтів бур’янами-ефемерами в посівах озимої пшениці, (2007-2009 рр.)
Пшениці
на 1 м2
|
Бур’янів-ефемерів на 1 м2
|
Вологість 0-20 см шару ґрунту,%
|
Винесено з грунту бур’янами-ефемерами, кг/га
| ||||
шт.
|
г
|
шт.
|
г
|
N
|
P2O5
|
K2O
| |
469
|
63,8
|
0
|
0
|
22,8
|
0
|
0
|
0
|
460
|
62,1
|
56
|
30,7
|
22,1
|
-
|
-
|
-
|
468
|
63,5
|
93
|
40,3
|
21,7
|
7,53
|
9,08
|
10,1
|
463
|
60,0
|
214
|
44,8
|
20,3
|
-
|
-
|
-
|
466
|
57,7
|
441
|
50,6
|
19,8
|
12,8
|
15,3
|
18,3
|
459
|
55,4
|
726
|
61,5
|
19,2
|
16,5
|
19,9
|
21,6
|
У наслідок цього весною, на період кущіння-вихід в трубку, кількість пагонів у рослин озимої пшениці зменшувалася з 3,1 до 1,6-1,8 шт., висота рослин – з 19,6 до 14,5-16,1 см, а маса сухої надземної частини – з 63,8 до 55,4-60,0 г/м2.
Недобір урожаю зерна озимої пшениці, висіяної на чорноземах звичайних по пару, у середньому за роки досліджень складав 0,32 т/га, а в окремі роки – до 0,53 т/га (табл.2).
Таблиця 2
Урожайність зерна озимої пшениці залежно від типу забур’яненості посівів, т/га
Тип забур’яненості
|
Кількість бур’янів, шт./м2
|
2007 р.
|
2008 р.
|
2009 р.
|
2007-2009 рр.
| |
фаза кущіння
|
перед збиранням
| |||||
Без бур’янів
|
0
|
0
|
5,58
|
7,15
|
4,16
|
5,63
|
Тільки ефемери
|
217-704
|
2-6
|
5,27
|
6,62
|
4,04
|
5,31
|
Ефемери+інші
|
128-293
|
34-51
|
4,94
|
6,20
|
3,71
|
4,95
|
НІР 05
|
0,29
|
0,40
|
0,11
|
-
| ||
Ще більше конкурентна здатність бур’янів-ефемерів посилювалася за недостатнього зволоження грунту й високих температур повітря в Сухостеповій підзоні Сухостепової зони, де на початок весняної вегетації (08.03-17.03) кількість їх зростала порівняно з періодом припинення осінньої вегетації в 1,3-1,4 рази.
Перебуваючи на різних фазах розвитку – від добре розвинених розеток (буглосоідес польовий, мак дикий, рутка лікарська тощо), бутонізації й цвітіння (грицики звичайні, глуха кропива стеблеобгортна тощо) та формування зерна (вероніка плющелиста, роговик пронизанолистий, зірочник середній тощо) вони краще за озиму пшеницю засвоювали поживні речовини й вологу й були більш стійкими до фітотоксичної дії гербіцидів. Повне відмирання перших спостерігалося через 18-22 доби після обробки посівів пшениці гербіцидом, других – через 26-30 діб, третіх, які частково встигали сформувати насіння, – через 28-32 доби.
Технічна ефективність гербіциду визначалася строком його застосування. Так, на ділянках з осіннім та рананньовесняним, відразу після відновлення вегетації пшениці, внесенням гербіциду зниження забур’яненості посівів на період її колосіння досягало відповідно 93,7 та 97,9 %, а при обприскуванні посівів у фазу кущіння чи вихід в трубку – 93,9 та 89,6 % відповідно.
Застосування гербіциду ранньою весною, відразу після відновлення вегетації пшениці, забезпечувало формування максимальної врожайності зерна як по чорному пару (5,13 т/га), так і по соняшнику (3,43 т/га). Внесення гербіциду восени або в пізньовесняний період у фазах кущіння чи вихід в трубку призводило до погіршення ефективності дії гербіциду зменшення надбавак урожайності (табл. 3).
Таблиця 3
Ефективність строків застосування гербіциду гроділ максі в посівах озимої пшениці, 2005-2008 рр.
Попе-редник
|
Строки внесення гербіциду
|
Кількість бур’янів за періодами розвитку озимої пшениці, шт./м2
|
Урожай-ність
зерна, т/га
| ||||
припи-нення осінньої вегетації
|
віднов-лення весняної вегетації
|
кущіння
|
вихід в трубку
|
повна стиг-лість
| |||
Чорний пар
|
Контроль, без гербіцидів
|
41
|
53
|
58
|
53
|
43
|
4,32
|
Восени за 7-10 днів до припинення вегетації
|
17
|
5
|
4
|
3
|
2
|
5,10
| |
Через 3-5 днів після відновлення вегетації
|
41
|
53
|
1
|
1
|
1
|
5,13
| |
Весною, у фазу кущіння
|
41
|
53
|
58
|
3
|
3
|
5,08
| |
У фазу виходу в трубку
|
41
|
53
|
58
|
53
|
4
|
4,94
| |
Соняш-ник
|
Контроль, без гербіцидів
|
42
|
60
|
68
|
64
|
48
|
2,54
|
Восени за 7-10 днів до припинення вегетації
|
16
|
6
|
4
|
3
|
2
|
3,38
| |
Через 3-5 днів після відновлення вегетації
|
42
|
60
|
9
|
7
|
6
|
3,43
| |
Весною, у фазу кущіння
|
42
|
60
|
68
|
6
|
3
|
3,35
| |
У фазу виходу в трубку
|
42
|
60
|
68
|
64
|
5
|
3,22
| |
| НІР05, т/га для: попередників строків внесення гербіциду | 0,10 0,12 | ||||||
Застосування гербіциду в посівах озимої пшениці зменшувало не тільки кількість вегетуючих бур’янів, але й потенційну засміченість ґрунту для наступних за пшеницею культур. Зокрема при внесенні гербіцидів восени та рано весною, відразу після відновлення вегетації пшениці, потенційна засміченість 0-20 см шару ґрунту насінням ефемерів не перевищувала 12-13 шт. в 1 кг ґрунту, або була в 2,1-2,3 меншою ніж на ділянках без гербіцидів. Ще більш помітним було зменшення в ґрунті насіння інших видів бур’янів (табл.4).
Таблиця 4
Потенційна засміченість ґрунту (0-20 см) в посівах озимої пшениці залежно від строку внесення гербіциду (2005-2008 рр.)
Час відбо-
ру зразків
|
Строки внесення гербіциду, мл/га
|
Насінння бур’янів, шт. в 1 кг ґрунту
| |||||||
які засмічували посіви озимої пшениці
|
видів, які не росли в посівах озимої пшениці*
|
які засмічували посіви озимої пшениці
|
видів, які не росли в посівах озимої пшениці*
| ||||||
ефе-мери
|
не
ефе-мери
|
усьо-
го
|
ефе-мери
|
не ефе-мери
|
усьо-
го
| ||||
Чорний пар
|
Соняшник
| ||||||||
Перед посі-вом
|
Без гербіцидів
|
17,0
|
14,8
|
31,8
|
45,1
|
18,3
|
15,1
|
33,4
|
69,4
|
При-
пи-нення веге-тації
|
Без гербіцидів
|
13,6
|
14,5
|
28,1
|
34,5
|
14,2
|
15,2
|
29,4
|
62,1
|
Припинення вегетації
|
14,6
|
13,7
|
28,3
|
35,6
|
14,8
|
14,6
|
29,4
|
62,3
| |
Після зби-рання вро-
жаю
|
Без гербіцидів
|
25,8
|
38,5
|
64,3
|
33,2
|
29,3
|
41,6
|
70,9
|
49,5
|
Припинення вегетації
|
12,2
|
7,2
|
19,4
|
33,4
|
13,1
|
8,4
|
21,5
|
49,4
| |
Відновлення вегетації
|
11,8
|
6,9
|
18,7
|
32,9
|
12,4
|
7,5
|
19,9
|
49,1
| |
У фазу кущіння
|
17,4
|
15,4
|
32,8
|
32,7
|
18,2
|
16,8
|
25,0
|
49,8
| |
У фазу виходу в трубку
|
22,7
|
19,3
|
42,0
|
33,2
|
23,8
|
20,3
|
44,1
|
49,3
| |
Загальні запаси насіння всіх видів бур’янів, які траплялися в посівах озимої пшениці, в 0-20 см шарі ґрунту на ділянках з гербіцидами, внесеними з осені або рано навесні, не перевищували 19-22 шт. в 1 кг ґрунту, а на ділянках із пізньовесняним внесенням – 25-44 шт. тоді як на ділянках без гербіцидів – 65-71 шт. Кількість насіння бур’янів, які не траплялися в посівах озимої пшениці залишалася незмінною на всіх ділянках досліду.
Висновки. В агрофітоценозах Степу України трапляється 26 видів бур’янів-ефемерів які забур’янюють переважно озимі та городні культури, сади, виноградники, квітники. Виносячи з кореневмісткого шару ґрунту до 16,5 кг/га азоту, 19,9 кг/га фосфору, 21,6 кг/га калію та 60-87 м3/га продуктивної вологи суттєво погіршують умови росту й розвитку культурних рослин, зменшують на 0,32 т/га урожайність зерна озимої пшениці. Контролювання забур’яненості бур’янів-ефемерів за допомогою гербіцидів найкраще здійснювати весною, відразу після відновлення вегетації озимої пшениці або з осені.
Література
1.Вальтер Г. Растительность земного шара. Эколого-физиологическая характеристика / Перев. с нем. Т.П.Лисовской, Ю.Я.Ретеюма.- М.:Прогресс, 1974.- Т.2.-423 с.
2.Войтюк Ю.О., КучеряваЛ.Ф., Баданіна В.А., Брайон О.В. Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології.- К.:Фітосоціоцентр, 1998.-С.197.
3.Довідник з гербології /І.Д.Примак, М.П.Косолап, П.У.Ковбасюк, В.В. Андрієнко та ін. За ред І.Д.Примака.-К.: Кондор, 2006.-370 с.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта /Б. А. Доспехов//М.:Агропромиздат,1985.- 416с.
5. Мальцев А.И. Сорная растительность СССР и меры борьбы с ней /А.И.Мальцев //Л.-М.:Сельхозиздат, 1962.-272 с.
6. Методи випробування і застосування пестицидів //С.О.Трибель, Д.Д.Сігарьова, М.П.Секун, О.О.Іващенко та ін. За ред. С.О.Трибеля.- К.: Світ, 2001.- 448 с.
7. Методические рекомендации по учету и картированию засоренности посевов /Под общ. Ред. А.В.Фисюнова.- Днепропетровск.-ВНИИК, 1974.- 72 с.
8. Наукові назви польових бур’янів. Довідник./Р.І.Бурда, Н.Л.Власова, Н.В.Миронська, Є.Д.Ткач.-К.:Інститут агроекології, 2004.-95 с.
9. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular Plants of Ukraine. Anomenclatural Checlist.- 1999.- 145 p.
Джерело: Конопля М. І. Бур’яни-ефемери в посівах озимої пшениці / М. І. Конопля, О. М. Курдюкова, І. В. Костиря, Остапенко Н.А., Остапенко С.М. // Карантин і захист рослин. – 2009. – № 11 (161). – С. 2–5.
Комментариев нет:
Отправить комментарий