 |
| Xanthium albinum (Widder) H. Scholz в посівах соняшнику |
Одним із таких обтяжливих бур’янів є нетреба ельбінська (Xanthium albinum) батьківщиною якої є Південна Америка.
В Україну вона була занесена з центральної Європи й вперше виявлена В.В. Протопоповою в 1964 р. у Полтавській та Харківській областях [5].
Пізніше поширилася на південь та схід України й за останнє десятиріччя збільшила територію присутності майже в 30 разів і зараз засмічує посіви зернових, кормових і овочевих культур в усіх Степових зонах України, з кожним роком розширюючи ареал і ущільнюючи свої популяції [2].
Нетреба ельбінська – двосім’ядольний, однорічний ярий бур’ян з родини Айстрові (Asteraceae), сходи якого, як правило з’являються одночасно зі сходами соняшника. Розвиває велику надземну масу (до 600 – 900 г) , листковий апарат (до 1,1 – 2,3 м2), досягає висоти 110 – 140 см, виносить з ґрунту значну кількість поживних речовин і води, унаслідок чого може суттєво утруднювати збирання та знижувати врожайність культурних рослин, погіршувати якість продукції. Супліддя, потрапляючи в зелену масу, солому та інші корми можуть викликати захворювання та отруєння худоби, псувати шерсть та шкіру тварин [2, 5].
Проте даних про біологічні особливості її росту й розвитку в агрофітоценозах для розробки ефективних заходів контролю недостатньо. У зв’язку з чим метою наших досліджень було визначити шкідливість нетреби ельбінської в посівах соняшника та добрати гербіциди для її знищення.
Матеріали та методика досліджень. Польові дослідження проводили протягом 2011-2013 рр. за загальноприйнятими методиками на землях СФГ «Житниця», розташованого у лівобережній частині Степової зони України [1, 3, 4].
Гібрид соняшника Лиман висівали широкорядним способом у 3-й декаді квітня, густота стояння рослин – 50 тис./га. Попередник – озима пшениця. Площа облікової ділянки в модельному досліді по вивченню шкідливості бур’янів складала 8,4 м2, а в дослідах із застосуванням гербіцидів – 28 м2, повторність – шести- – триразова.
У модельному досліді одночасно з сівбою соняшника висівали супліддя нетреби, а після появи сходів формували запланований рівень забур’яненості видаляючи вручну зайві рослини нетреби та інших видів бур’янів.
В іншому польовому досліді вивчали ефективність застосування гербіцидів Ацетоган 900 к.е., Прометрекс 50 к.е., Рейсер 25 к.е., Трифлурекс 48 к.е. та їх сумішок. Внесення їх здійснювали ранцевим оприскувачем «Оріон» під передпосівну культивацію нормою робочої рідини з розрахунку 250 л/га.
Погодні умови в роки проведення дослідів були неоднаковими. У 2011 р. за період вегетації соняшника (травень – вересень) випало 293,3 мм опадів, відносна вологість повітря складала 68,2%, сума ефективних температур 15180С, у 2012 р. – відповідно 140,8 мм, 61,0%, 17510С, у 2013 р. – 185,7 мм, 61,4%, 15710С. При середніх багаторічних показниках 242 мм, 65,0%, 13520С.
Результати досліджень. Було встановлено, що в усі роки досліджень в агрофітоценозах соняшника формувався складний тип забур’яненості з домінуванням таких однорічних бур’янів, як плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli (L.) P. Beauv.) – 19,5%, мишій карликовий (Setaria pumila (Poir.) Roem. & Schult.) – 15,4%, амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) – 10,8%, нетреба ельбінська (Xanthium albinum) – 10,2%.
 |
| Echinochloa crusgalli (L.) P. Beauv. в посівах соняшнику |
У цілому співвідношення однодольних (42%) і дводольних (46%) однорічних бур’янів в середньому за роки досліджень було майже рівним. В окремі роки (2012 р.) переважали однодольні види (54%), в інші (2011, 2013 рр.) – дводольні (53 – 56%).
Загальна рясність усіх видів бур’янів була в межах 182 – 207 шт./м2.
Висока шкідлива дія нетреби ельбінської виявлялася вже за наявності в посівах соняшника двох її рослин на 1 м2. Висота культурних рослин зменшувалася порівняно з контрольними в середньому на 3 см, сира надземна маса на 300 г/м2, а урожайність насіння – на 14% (табл. 1).
Подальше збільшення рясності бур’янів нетреби ельбінської супроводжувалося ще більшим негативним впливом на ріст, розвиток й формування врожаю соняшника. Так, висота рослин його за наявності в посівах 4 – 6 шт./м2 цього бур’яну зменшувалася на 11 – 25 см, маса – на 700 – 1200 г/м2, урожайність насіння – на 28,3 – 41,9%, за чисельності 8 – 10 шт./м2 – сира маса її перевищувала масу соняшника, а втрати врожаю складали більше половини від можливого. За чисельності бур’янів 10 – 12 шт./м2 спостерігалося максимальне зниження урожайності – 59,6 – 66,9%.
Таблиця 1
Шкідливість нетреби ельбінської в посівах соняшника, середня за 2011-2013 рр.
Рясність нетреби, шт./м2
|
Висота рослин, см
|
Сира надземна маса,
г/м2 |
Урожай-ність насіння соняшника, т/га
|
Зменшення врожайності
до контролю
| ||||||
нетреба
|
соняшник
|
нетреба
|
соняшник
| |||||||
т/га
|
%
| |||||||||
0
|
0
|
173
|
0
|
4600
|
2,72
|
0
|
0
| |||
2
|
69
|
170
|
800
|
4300
|
2,34
|
0,38
|
14,0
| |||
4
|
81
|
162
|
1300
|
3900
|
1,98
|
0,74
|
28,3
| |||
6
|
87
|
148
|
1900
|
3400
|
1,58
|
1,14
|
41,9
| |||
8
|
91
|
131
|
2300
|
3000
|
1,33
|
1,39
|
51,1
| |||
10
|
94
|
120
|
2800
|
2500
|
1,10
|
1,62
|
59,6
| |||
12
|
98
|
116
|
3100
|
2300
|
0,90
|
1,82
|
66,9
| |||
| HIP05, т/га 0,22 | ||||||||||
Накопичуючи величезну біомасу й маючи високу конкурентну здатність, нетреба ельбінська за рясності 8 шт./м2 поглинала з ґрунту 71,8 кг/га азоту, 85,4 кг/га фосфору та 204 кг/га калію або майже стільки ж як і соняшник, а води – на 64 м3/га більше.
За такої високої забур’яненості посівів механізовані заходи контролю виявлялися малоефективними. Загибель бур’янів за досходового боронування посівів та 2-х міжрядних культивацій не перевищувала 57%, в тому числі нетреби 71%. Тоді, як протибур’янова дія усіх гербіцидів виявилася вищою. Зменшення загального рівня забур’яненості посівів складало 70 – 74%. Причому гербіцидна активність Ацетогану та Трифлурексу була вищою в 2012 р., коли в посівах переважали злакові бур’яни, а в інші роки – Рейсеру та Прометрексу. Ці ж препарати були ефективнішими й проти нетреби ельбінської знищуючи її на 76 – 81% (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив гербіцидів та їх сумішок на забур’яненість посівів соняшника, фаза формування кошиків, (2011 – 2013 рр.)
Варіант досліду
|
Норми витрат гербіцидів,
л/га |
Бур’янів, шт./м2
|
Загибель бур’янів, %
|
Урожай-ність насіння,
т/га
| ||
всього
|
в т. ч. нетре-
би
|
всього
|
в т. ч. нетре-
би
| |||
Контроль 1 (без догляду)
|
0
|
195
|
21
|
0
|
0
|
0,83
|
Контроль 2 (чисті від бур’янів)
|
0
|
0
|
0
|
100
|
100
|
3,14
|
Мех. догляд (боронування досходове+2 культивації міжрядь
|
0
|
84
|
6
|
57
|
71
|
1,88
|
Прометрекс 50, к.с.
|
3,0
|
54
|
5
|
72
|
76
|
2,25
|
Рейсер 25, к.е.
|
3,0
|
50
|
4
|
74
|
81
|
2,36
|
Ацетоган 900, к.е.
|
2,5
|
56
|
13
|
71
|
38
|
2,18
|
Трифлурекс 48, к.е.
|
4,0
|
58
|
12
|
70
|
43
|
2,16
|
Прометрекс+Ацетоган
|
1,5+1,5
|
38
|
3
|
81
|
86
|
2,60
|
Прометрекс+Трифлурекс
|
1,5+2,0
|
34
|
2
|
83
|
90
|
2,77
|
Рейсер+Ацетоган
|
1,5+1,5
|
36
|
2
|
82
|
90
|
2,63
|
Рейсер+Трифлурекс
|
1,5+2,0
|
31
|
1
|
84
|
95
|
2,89
|
| HIP05 0,14 | ||||||
Суттєве підвищення ефективності та розширення спектру дії цих гербіцидів без підвищення норми витрат досягалося при застосуванні їх сумішей. Загибель усіх видів бур’янів досягала 81 – 84%, а дози окремих компонентів сумішок зменшувалися на 40 – 50%. Причому, нетреба ельбінська виявилася чутливою до сумішок і загибель її досягала 86 – 95%.
Значне зменшення забур’яненості посівів соняшника на варіантах застосування сумішок гербіцидів створювало сприятливі умови для росту, розвитку й формування врожайності насіння соняшника (див. табл. 2).
Максимальні надбавки врожаю насіння порівняно з ділянками без догляду (1,94 – 2,06 т/га) та з механізованим доглядом (0,89 – 1,01 т/га) забезпечували сумішки гербіцидів Рейсер (1,5 л/га) та Прометрекс (1,5 л/га) з Трифлурексом (2,0 л/га). Достатньо високими, на рівні 1,77 – 1,80 т/га та 0,72 – 0,75 т/га, були надбавки врожаю від застосування сумішок цих же гербіцидів з Ацетоганом.
Найбільш доцільним було застосування сумішок гербіцидів і за економічними та біоенергетичними показниками. Максимальна окупність матеріальних і енергетичних витрат (4,8 – 5,1 разів) досягалася на варіантах застосування Рейсера та Прометрекса з Трифлурексом.
Висновки. У лівобережній частині Степової зони України у посівах соняшника високу шкідливу дію виявляє нетреба ельбінська, яка обумовлює втрати врожаю насіння (14,0 – 28,3%) навіть за мінімального (2 – 4 шт./м2) рівня забур’яненості.
При рясності нетреби 10 – 12 шт./м2 втрачається 60 – 67% можливого врожаю. Максимальний захист посівів від нетреби ельбінської та інших бур’янів у посівах соняшника забезпечують сумішки гербіцидів Прометрекс (1,5 л/га) та Рейсер (1,5 л/га) з Ацетоганом (1,5 л/га) та Трифлурексом (2,0 л/га), які зменшують забур’яненість на 81 – 84%.
Список використаних літературних джерел
1. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). – Изд. 5-е доп. и перераб. / Б.А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
2. Курдюкова О.М. Бур’яни Степів України / О.М. Курдюкова, М.І. Конопля. – Луганськ: Елтон-2, 2012. – 351 с.
3. Методические указания по учету и картированию засоренности посевов / Под ред. А.В. Фисюнова. – Днепропетровск: ВНИИК, 1974. – 71 с.
4. Методики випробування і застосування пестицидів / [Трибель С.О., Сігарська Д.Д., Секун М.П. та ін.]; за ред. С.О. Трибеля. – К.: Світ, 2001. – 448 с.
5. Протопопова В.В. Нові дані про систематичний склад роду нетреба (Xanthium L.) на Україні / В.В. Протопопова // Укр. бот. журн. – 1964. – Т. 21. – №4. – С. 78 – 84.
Джерело: Курдюкова О. М. Шкідливість нетреби ельбінської (Xanthium albinum (Widder)
H. Scholz) та хімічні заходи її контролю в посівах соняшника / О. М. Курдюкова // Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. – 2014. – Вип. 20. – С. 59–62.
Комментариев нет:
Отправить комментарий