Гербологія в системі біологічних дисциплін педуніверситету

Tragopogon major Jacq.

Широта й багатосторонність біологічної освіти є найважливішою стороною підготовки спеціаліста біології.

Це завдання на сучасному етапі розвитку науки неможливо виконати без екологічної освіти студентів найважливішою складовою якої є використання матеріалів  по синантропній флорі й рослинності, зокрема культурценозів, які займають майже 80 % усієї поверхні території України [3].

Відомо, що флористичний комплекс культурценозів складається з двох блоків – культурних рослин і бур’янів.



Флористичний блок культурних рослин, який налічує близько 500 видів, конструюється людиною, а бур’яновий компонент, який включає від 300 до 2000 видів, формується автономно [1, 2, 3].

Останніми роками внаслідок падіння загальної культури й культури землеробства зокрема, виник ряд екологічних та економічних проблем, пов’язаних зі швидким поширенням, зростанням рясності й кількості в культурценозах небажаних видів рослин, які називають бур’янами. Вони трапляються в посівах усіх культурценозів: у полях, садах, городах, парках, сінокосах, пасовищах, а також у міжсегетальних екотопах тощо. Маючи значні біологічні переваги перед культурними рослинами, бур’яни в усіх культурценозах і поза ними відзначаються винятково високою шкодочинністю та експансією.

Засміченість посівів та інших порушених екотопів бур’янами набула настількі загрозливих масштабів, що характеризується як національне лихо, а проблема захисту від бур’янів – проблемою національної безпеки []. Тому ігнорувати бур’яни в сучасній біологічній освіті при підготовці фахівців з біології, екології, лісознавства, захисту рослин, агрономії, садово-паркового господарства тощо стало неможливим.

В університетах розвинених країн світу сегетальні рослини та заходи контролювання їх вивчають у курсі „Гербологія”, обсяг якого дорівнює обсягу таких курсів, як ботаніка, екологія, ентомологія, фітопатологія тощо. У нашій країні лише недавнє введення гербології в університетські навчальні плани слід розглядати як успіх усієї вищої агрономічної і біологічної освіти.

Як будь-яка нова дисципліна, гербологія пройшла період становлення й визнання, апробації й удосконалення програми, відпрацювання й методології лекційного курсу та лабораторних занять у ряді аграрних університетів, тоді як у класичних та педагогічних університетах знаходиться на початковому етапі сприйняття.

У Луганському національному педагогічному університеті „Гербологію” як нову дисципліну введено до навчального плану підготовки біологів з 2004 року до циклу дисциплін професійної та практичної підготовки в розділ предметів за вибором навчального закладу, яка викладається на 5 курсі. Це створило значні можливості для зміцнення загальнобіологічної підготовки студентів. Осмислення закономірностей розміщення сегетальної й рудеральної рослинності в культурценозах; фітоценотичних і фізіолого-біохімічних взаємовідносин як між рослинами, так і навколишнім середовищем в них; характеру флористичного складу, будови й динаміки бур’янового компоненту в культурценозах та створення ефективних стійких до бур’янів агрофітоценозів значною мірою розширює світогляд студента, ставить його підготовку на сучасний рівень, вводить у круг регіональних і глобальних біологічних і екологічних проблем, які стоять перед людством.

Курс обумовлює не лише творче засвоєння матеріалу, а й поєднання наукових знань з життєвим досвідом, глибоку основу для трудового виховного впливу на студентів, бо охоплює широкий спектр практичних питань сільського та лісового господарств, екології, фітоценології, ботаніки, хімії тощо.

Злободенний характер проблем рільництва й екології дозволяє поставити в цьому курсі ряд питань про моральну відповідальність теперішніх поколінь за стан економіки та природи майбутнього. У той же час, формуючи у студентів дбайливе й раціональне, а не нахабне й панічне відношення до землі, можна показати принципові можливості рішення господарських і екологічних проблем на основі пізнаних природних законів.

У цілому ж курс „Гербології” органічно вписується в існуючи навчальні плани. Він грунтується на основі попередніх йому біологічних дисциплін – ботаніки, екології, фенології, созології, фітоценології та вдало доповнюється курсами біології культурних рослин і методами біологічних досліджень.
Аналізуючи еволюційно-генетичні зміни окремих популяцій та бур’янових угруповань; можливості введення окремих видів бур’янів у культуру, як харчових, лікарських, технічних, декоративних культур; зміни видового складу, поширення, рясність, шкодочинність та віталітети бур’янів, залежно від технологічних заходів, з метою розробки нових систем регулювання їх присутності в культурценозах, курс „Гербології” по суті поєднує на міжпредметному рівні теоретичні й практичні засади підготовки фахівців біології, екології, лісознавства та сільського господарства.

Введення даної дисципліни помітно розвантажує такі курси як „Біологічні основи рослинництва”, „Рослинність України”, „Сучасні проблеми біології”, „Біологічний моніторінг” тощо та сприяє більш глибокому й детальному вивченню власне проблем цих дисциплін.

Природно, що становлення нової дисципліни супроводжується рядом труднощів, частина яких долається й сьогодні. Зокрема, у навчальні плани різних біологічних спеціальностей курс вводиться дуже обережно й повільно. Найзадовільнішим є стан становлення його на спеціальності „Біологія”, де в навчальні плани на „Гербологію” відведено 135 годин, з яких лише 26 лекційних і 26 лабораторних. Залишається тільки побажанням введення курсового екзамену та польової практики. У наслідок цього сприймання предмету студентами, незважаючи на високий інтерес до нової дисципліни, значною мірою носить пасивний характер. Відсутня спеціалізована навчальна лабораторія для проведення практичних занять та експериментів. Слабкою залишається забезпеченність сучасним лабораторним та польовим обладнанням і приладами. На жаль єдиний в Україні підручник „Гербологія” (автор
М.П. Косолап), випущенний дуже невеликим тиражем і по суті є сьогодні раритетом. Сучасних же практикумів, визначників чи атласів синантропної флори, зокрема бур’янів немає, а випущені в минулі часи не відповідають потребам сьогодення.

Звичайно ці проблеми є характерними не тільки для педагогічного університету, а й для інших навчальних закладів, включаючи аграрні.

Таким чином, робота над курсом „Гербологія” триває. При правильному його сприйманні та розумінні, має чітку професійну й практичну направленість і забезпечить суттєве підвищення рівня біологічної, екологічної та аграрної освіти.

Література:
1. Іващенко О. О. Альтернативні перспективи гербології і землеробства / Комплексні дослідження рослин-експрелентів і системи захисту орних земель в Україні від бур’янів. – К.: Колобіг, 2006. – С. 3–13.
2. Корчинський А. А. Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва / Екололгія та сільськогосподарське виробництво. – К.: УААН, 1992. – С. 2–9.
3. Нечитайло В. А., Баданіна В. А., Гриценко В. В. Культурні рослини України. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 6–10.

Джерело: Конопля М. І. Гербологія в системі біологічних дисциплін педуніверситету /
М. І. Конопля, О. М. Курдюкова, Н. О. Мельник // Теорія і практика сучасного природознавства : всеукр. наук.-практ. конф., 12–15 листопада 2007 р. : матеріали конференції. – Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2007. – С. 142–143.