Lathyrus tuberosus L. в посевах ячменя |
Останніми роками в зв’язку з реструктуризацією сільського господарства, зміною системи господарювання й відсутністю належного контролю забур’яненості проблема присутності бур’янів на сільськогосподарських угіддях загострилася.
Крім того за останні роки трапилося багато змін: виявлено нові види бур’янів, змінено таксономічні назви рослин, ряд видів, які раніше зустрічалися в полях області зникли, а інші з’явилися [3, 4].
У зв’язку з цим нами протягом 2008 – 2011 рр. шляхом маршрутних експедиційних обслідувань проводилася інвентаризація видового складу бур’янів та рівень їх поширення.
В основу наших досліджень покладено поняття про бур’яни, як рослини, які ростуть і розвиваються на місцях з антропогенно порушеним природним покривом і пов’язані з господарською діяльністю людини, але не культивуються нею спеціально на даному полі чи місці.
Було встановлено, що на території області зростало 556 видів бур’янів, що складало 33 % від загальної кількості, які належали до 2 відділів, 3 класів, 63 родин, 228 родів вищих судинних рослин.
Судинні спорові рослини були представлені лише 3 видами (Equisetum palustre L., Equisetum arvense L., Hippochaete ramosissima (Desf.) Borner), які належали до відділу Equisetophyta й складали 0,2 % від загальної кількості видів рослин області.
Виключна більшість видів – 553 або 32,8 % від загальної кількості видів відносилася до відділу Magnoliophyta. З яких 498 видів або 29,6 % належали до класу Magnoliopsida, з переважанням родин Asteraceae (94 види), Brassicaceae (67 видів), Lamiaceae (34 види), Chenopodiaceae (34 види), Сaryophyllaceae (24 види), Fabaceae (22 види), Apiaceae (21 вид), Boraginaceae (20 видів), Rosaceae (18 видів), а 55 видів або 18% від загальної кількості належали до класу Liliopsida з найчисленішою родиною Poaceae (38 видів).
Розподіл видів у родинах та родах був нерівномірним. Більше половини родин (37) або 58,7 % були представлені одним родом (це такі родини, як Amaranthaceae, Rubiaceae, Cuscutaceae, Plantaginaceae, Scrophulariaceae тощо). Одним родом та видом були представлені 18 родин або 28,6 % (Portulacaceae, Myrsinaceae, Commelinaceae, Aristolochiaceae, Santalaceae тощо).
Кількісний розподіл родів за числом видів, як і в структурі родин мав логарифмічну залежність, бо більше половини родів – 169 або 58, 7 % включали один вид. Найчисленнішими родами були Euphorbia (10 видів), Amaranthus (10 видів), Atriplex (10 видів), Potentilla (9 видів), Chenopodium (8 видів), Xanthium (7 видів), Cuscuta (7 видів) тощо.
Отже, за останні роки видовий склад бур’янів Луганської області суттєво змінився й продовжує змінюватися внаслідок сильної антропогенної трансформації флори та господарювання людини.
Література:
1. Іващенко О. О. Альтернативні перспективи гербології і землеробства / Комплексні дослідження рослин-експрелентів і системи захисту орних земель в Україні від бур’янів. – К.: 2006.
2. Определитель высших растений Украины / Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверухи и др. – К.: 1999.
3. Конопля М. І. Нові види бур’янів Сходу України / М. І. Конопля, О. М. Курдюкова // Комплексні дослідження рослин – експрелентів і системи захисту орних земель в Україні від бур’янів. – К., 2006 – С. 48 – 51.
4. Остапко В. М. Сосудистые растения юго-востока Украины /В. М. Остапко, А. В. Бойко, С. Л. Мосякин.- Донецк: Ноулидж, 2010. – 247 с.
Джерело: Курдюкова О. М. Таксономічний аналіз бур’яневого компоненту Луганської області / О. М. Курдюкова, К. О. Жердєва, В. А. Артьомова, Є. С. Гриб // Шевченківська весна 2012 : Х міжнар. наук. конф., 19–23 березня 2012 р. : матеріли доп. – К., 2012. – С. 41–42.
Комментариев нет:
Отправить комментарий