Вплив сумішей гербіцидів на забур’яненість посівів та урожайность соняшника

Боротьба з бур’янами – одна з найважливіших технологічних операцій в сільському господарстві, яка суттєво змінює умови навколишньго середовища.

Вона необхідна для екологічно безпечного енергозберігаючого й економічно обгрунтованого вирощування продовольчих, технічних і кормових культур, охорони здоров’я та підвищення добробуту [1; 4].


Так, як культурні рослини конкурують з багатьма видами одно-, дво-, та багаторічних бур’янів  різних строків проростання насіння чи вегетативних зачатків з різноманітними життєвими циклами й морфологічними ознаками то боротися з ними одним з якихось методів неможливо [1; 4; 8].

Боротьба з такимим популяціями бур’янів вимагає інтегрованого системного підходу, який включає механічні, біологічні й хімічні методи. Останні потребують широкого спектру вібірково діючих гербіцидів чи їх сумішок або комбінованих хімічних прополок при зменшенні норм і витрат гербіцидів [1; 4; 7 – 9].

Поєднання гербіцидів різного механізму дії або застосування гербіцидів у сімішах  із сполуками іншого механізму дії, перед усім із синергістами та антидотами не тільки підвищує ефективність їх дії при зменшенні норм витрат препаратів, а й запобігає появі стійких до кожного окремого гербіциду бур’янів, зменшує сумарний негативний вплив на навколишнє середовище шляхом обмеження надходження токсикантів у грунт і швидкому їх метаболізму в рослинах [2; 7 – 9].

Проте ефективність дії нових і широко поширених гербіцидів у сумішках або з різними антидотами в посівах сільськогосподарських культур вивчено недостатьньо. У зв’язку з чим нами протягом 2007 – 2009 рр. проводився пошук нових хімічних сполук або сумішок гербіцидів які б відрізнялися високою гербіцидною активністю й були б селективними до рослин соняшнику.

Методика досліджень. Досліди проводили на кафедрі біології та Антрацитівській сортовипробувальній станції. Площа посівної ділянки – 38 м², облікової – 25 м²,  повторність дослідів – 4-разова. Висівали середньоранній гибрид соняшнику Лан 26А. Сівбу проводили в третій декаді квітня пунктирним способом з міжряддями 70 см. Глибина заробки насіння 5 – 6 см. Густоту рослин – 60 тис./га, формували в фазі 2 листків у рослин шляхом ручного підрівнювання. Внесення гербіцидів проводили під досходову культивацію грунту ранцевим обрискувачем з нормою витрат робочої рідини 210 л/га. Обліки та спостереження в дослідах проводили за загальноприйнятими методиками [3 – 6].

Результати досліджень. Було встановлено, що на початок весняних польових робіт в 0 – 10 см шарі грунту налічувалося 0,6 – 0,8 млрд. шт./га життєздатного насіння, головним чином пізніх ярих бур’янів. Видовий склад їх був представлений переважно щирицями загнутою (Amaranthus retroflexus L.) та білою (A. albus L.), плоскухою звичайною (Echinochloa crusgalli (L.) Beauv.), мишіями сизим (Setaria glauca (L.) Beauv.) та зеленим (S. viridis (L.) Beauv.), амброзією полинолистою (Ambrosia artemisiifolia L.), лободою білою (Chenopodium album L.) тощо.

Насіння більшості цих бур’янів розпочинало проростати при прогріванні грунту до 8 – 12 С⁰ і більше, тобто після сівби соняшника й суттєво засмічували його посіви.
На ділянках без гербіцидів і досходових боронувань посівів на період сходів соняшника на 1 м² нараховували в середньому 293 шт./га бур’янів. За кількісним складом переважали плоскуха звичайна, мишій сизий та зелений, щириця загнута – 76,5 – 81,3 % від загального видового складу бур’янів.

На ділянках з досходовим боронуванням кількість  бур’янів зменьшувалася  на     28 – 36 % і не перевищувала в середньому 200 шт./м². Однак, навіть дворазова культивація міжрядь при такій високій забур’яненості посівів не забезпечувала достатньої чистоти посівів від бур’янів. Кількість їх на період змикання рядків та формування кошиків досягала 54 шт./м², а маса сирої надземної частини рослин – 240 г/м². Тоді як при внесенні сумішок гербіцидів різного механізму дії загибель бур’янів досягала 84,3 – 91,2 %, а маса їх зменьшувалася в 11,7 – 17,8 разів.

Найбільш ефективним знищення бур’янів було на ділянках з сумішкою гербіциду Фронтьєр Оптима зі Стомпом та Арамо 50, на яких кількість бур’янів у фазу формування кошиків у соняшника не перевищувала в середньому 19 – 26 шт./м², а маса їх була в межах 43 – 50 г/м².
Достатньо високою була ефективність і інших сумішок гербіцидів (табл. 1).

Таблиця 1
Вплив сумішок гербіцидів та механічних заходів контролю на забур’яненість посівів та урожайність соняшника (2007 – 2009 рр.)

Назва гербіциду	Норма препарату, л/га	Бур’янів у фазу формування кошиків		Бур’янів перед збиранням урожаю		Урожайність т/га
		шт./м2	г/м2	шт./м2	г/м2
Без гербіцидів (забур’янений контроль)	-	217	760	63	1400	0,93
Контроль без бур’янів	-	0	0	0	0	3,14
Трефлан + Гезагард	4,0+2,0	34	65	27	151	2,68
Кратос + Позитив	1,5+2,0	28	46	21	140	2,70
Кратос + Лірон	1,5+2,5	26	49	24	135	2,65
Кратос + Фермер	2,0+0,4	28	52	29	120	2,63
Фронтьєр Оптима + Стомп	0,8+3,0	19	43	14	120	2,94
Фронтьєр Оптима + Арамо 50	0,8+1,5	26	50	16	133	2,71
Досходове боронування + 2 культивації міжрядь	0	54	240	40	560	1,96
HIP05						0,22

На період збирання врожаю зерна соняшника загальна забур’яненість посівів на ділянках із застосуванням сумішок гербіцидів складала 14 – 29 шт./м² бур’янів масою сирої надземної частини рослин 120 – 151 г, тоді як на ділянках з механічними заходами контролю – 40 шт./м² та 560 г/м², а на контрольних забур’янених ділянках – 63 шт./м² бур’янів масою 1400 г/м².
Негативного впливу на ріст і розвиток рослин соняшника установлено не було.

Унаслідок суттєвого зменьшення рівня забур’яненості посівів при застосуванні механічних та хімічних заходів контролю створювалися сприятливі умови для формування врожаю. Це обумовило збільшення врожайності зерна соняшника порівняно з забур’яненим контролем на 1,03 т/га на ділянках з механічними заходами боротьби та на 1,7 – 2,01 т/га на ділянках із застосуванням сумішок гербіцидів. Найвищий же врожай зерна соняшника – 3,14 т/га було зібрано на контрольних ділянках без бур’янів.

Загальні втрати урожаю зерна соняшника від бур’янів складали 2,21 т/га або він був меньшим ніж на чистих від бур’янів ділянках майже в 3,4 рази. На ділянках з механічним знищенням бур’янів втрати врожаю були на рівні 1,18 т/га, а на ділянках із застосуванням сумішок гербіцидів – не перевищували 0,20 – 0,51 т/га або 11,9 – 10, 1 %.

Висновки. При засміченості посівного шару грунту насінням однорічних бур’янів на рівні 0,6 – 0,8 млрд. шт./га на період сходів соняшника слід очикувати високої (до 300 шт./м² сходів бур’янів) забур’яненості посівів.

Для ефективного зменьшення забур’яненості посівів слід використовувати сумішки гербіцидів Фронтьєр Оптима зі Стомпом або Арамо 50, Кратос + Позитив тощо. Механічні заходи контролю забур’яненості порівняно з хімічними, меньш ефективні.

Список використаної літератури

1. Артохин К. С. Сорные растения / К. С. Артохин. – Ростов-на-Дону, 2004. – 144 с.
2. Вплив нових похідних динітроаніліну на активність гербіцидів класу акрилоксифеноксипропінової кислоти / В. В. Швартау, Л. В. Озерова, В. М. Брицун та ін. // Комплексні дослідження рослин експрелентів і системи захисту орних земель в Україні від бурянів. – К.: Клобіг, 2006. – С.137-140.
3. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
4. Іващенко О. О. Бур’яни в агрофітоценозах / О. О. Іващенко. – К.: Світ, 2002. – 235 с.
5. Методические рекомендации по учету и картированию засоренности посевов /  А. В. Фисюнов, Н. Е. Воробьев , Л. А. Матюха и др. – Днепропетровск: ВНИИК, 1974. –   71 с.
6. Методики використання і застосування пестицидів / С. О. Трибель, Д. Д. Сігарьова, О. О. Іващенко та ін. – К.: Світ, 2001. – 447 с.
7. Швартау В. В. Принципи регуляції активності гербіцидів / В. В. Швартау // Рослини-бур’яни та ефективні системи захисту  від них посівів сільскогосподарських культур. – К.: Колобіг, 2008. – С. 186-210.
8. Шевченко М. С. Жарій В. О. Засміченність посівів соняшнику / М. С. Шевченко, В. О. Жарій // Захист рослин. – 2001. –  №10. – С. 15-17.
9. Ходеева Л.В. Специфичность фитотоксичности симтриазинов и антидотная роль нитрата при их взаимодействии: Автореф. дис. к.б.н.: 03.00.12 / Институт физ. раст. и генетики. – К.: 1992. – 17 с.

Джерело: Конопля М. І. Вплив сумішей гербіцидів на забур’яненість посівів та урожайність соняшника / М. І. Конопля, О. М. Курдюкова // Збірник наукових праць Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет». Серія «Сільськогосподарські науки». – 2010. – Вип. 130. – С. 130–132.