Насінна продуктивність рослин та потенційний запас насіння крейдяних відслонень Донбасу

Hyssopus cretaceus Dubj.

Стійкий розвиток і гарантована самопідтримка рослин у фітоценозах визначаються насіннєвою продуктивністю та потенційним запасом життєздатного насіння в ґрунті.

У Донбасі в наслідок змін насіннєвої продуктивності рослин і потенційного запасу життєздатного насіння в ґрунті флора й рослинність, як природніх, так і антропогенно порушених екотопів надзвичайно динамічні.

Особливо мінливі вони на крейдяних відслоненнях, які зазнають одночасної дії як природніх (вода, вітер, температура, накопичення гумусу) так і антропогенних (випасання худоби, вибирання крейди тощо) факторів.


На відслоненнях крейди одночасно спостерігаються майже всі стадії ґрунтоутворення. Різних розмірів уламки крейди, щебеню, піску й пилу утворюють осипи, наноси, шлейфи тощо. На стрімких литих скелях, опуклих лобах або плескатих схилах повсюди трапляються глибокі й мілкі тріщини, жолобини, водориї тощо, які є місцем первісного поселення рослин й подальшого утворення зімкнутого покриву.

Про закономірні зв’язки рослинного покриву з характером крейдяних відслонень писали В.М. Сукачов (1904), Б.Н. Козо-Полянський (1931), М.І. Котов (1953), Ф.О. Гринь (1973), С.С. Морозюк (1971) та інші. Але насінну продуктивність видів та потенціальний запас життєздатного насіння флори крейдяних відслонень до сьогодні вивчено недостатньо.

У зв’язку з цим нами протягом 2000-2004 рр. вивчалася насіннєва продуктивність деяких видів типових рослин крейдяних відслонень та потенційний запас насіння на крейдяних відслоненнях залежно від гранулометричного складу крейди та характеру відслонень.
Ґрунтові зразки та підрахунок кількості насіння в ґрунті проводили за загальноприйнятими методиками [1,4]. Визначення видового складу насіння – за монографічними оглядами, флорами та визначниками [1,2,3,5].

Було встановлено, що рослини крейдяних відслонень за насіннєвою продуктивністю суттєво відрізнялися. До групи з максимальною (понад 10 тис. шт. з рослини) насіннєвою продуктивністю було віднесено Krascheninnikovia ceratoides (L.) Gueldenst., Artemisia hololeuca M. Bieb. ex Besser, A. nutans Willd., Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng., Linaria cretacea Fisch. ex Spreng., Hyssopus cretaceus Dubjan., Thymus calcareus Klokov et Des.-Shost.
Дещо меншою насіннєва продуктивність (1-10 тис.) була у видів Helianthemum cretaceum (Rupr.) Juz., Matthiola fragrans Bunge., Serratula tanaitica P.Smirn., Centaurea ruthenica Lam., Polygala cretacea Kotov, Onosma tanaitica Klokov et Prokud. У той же час у таких видів як Silene cretacea Fisch. ex Spreng., Diplotaxis cretacea Kotov, Alyssum gymnopodum P.Smirn., Euphorbia cretophila Klokov, Astragalus albicaulis DC., Elytrigia cretacea Klokov et Prokud. тощо вона не перевищувала 100-1000 шт. насінин з рослини.

Artemisia hololeuca M. Bieb. ex Besser

Linaria cretacea Fisch. ex Spreng.

Незважаючи на відносно високу насіннєву продуктивність окремих видів рослин, які зростали на крейдяних відслоненнях, потенційний запас насіння в ґрунті був незначним і визначався гранулометричним складом відслонень (табл. 1).

Таблиця 1.
Потенційний запас насіння рослин залежно від гранулометричного складу крейдяних відслонень

Переважаючі гранули відслонень крейди	Загальна кількість насіння на 1 м2, тис.шт.		Кількість видів, шт.
	0-5 см	5-10 см	0-5 см	5-10 см
Валуни, каміння, моноліти	0,008	0,011	3	3
Брук, рінь, щебінь	1,9	2,9	7	9
Гравій та древа	6,2	2,5	56	20
Пісок, пил, глина	6,6	2,1	64	21

Максимальна кількість життєздатного насіння на дрібноземі була в 0-5 см шарі ґрунту, а на рухливих кам’янистих  осипах – у 5-10 см шарі. Таким же чином змінювався й видовий склад насіння (див. табл. 1).

На відкритих лобах пагорбів та у верхів’ях схилів середня кількість насіння в ґрунті не перевищувала 0,4-0,6 тис.шт./м², тоді як у середній частині схилів вона збільшувалася в 1,5-3,0 рази, а в нижній частині – ще в 3,2-7,5 разів. Максимальною ж вона була біля підошви оголень й досягала в 0,5 см шарі ґрунту 14,5, а 5-10 см шарі – 5,0 тис.шт./м².

Видове різноманіття насіння від верхів’я до підошви оголень збільшувалося в 1,7-7,2 разів (табл. 2).

Таблиця 2.
Потенційний запас насіння в ґрунті на крейдяних відслоненнях Донбасу

Переважаючі гранули відслонень крейди	Загальна кількість насіння на 1 м2, тис.шт.		Кількість видів, шт.
	0-5 см	5-10 см	0-5 см	5-10 см
Лоби та верхів’я відслонень	0,4	0,6	11	16
Середня частина схилів	1,3	1,0	42	18
Нижня частина схилів	9,8	3,2	68	22
Підошва відслонень	14,5	5,0	80	27

Слід зауважити, що на відслоненнях чистої крейди в 0-5 см шарі ґрунту знаходили в середньому 3,7 тис.шт./м² життєздатного насіння, а в 5-10 см шарі ґрунту – 1,9 тис.шт./м². На відслоненнях крейди із затіканнями чорнозему – відповідно 9,3 та 4,4 тис.шт./м², а на крейдах зі значною домішкою чорнозему – 21,4 та 7,5 тис.шт./м². Загальна кількість видів насіння збільшувалася з 45 до 102 шт.

Отже, на крейдяних відслоненнях Донбасу насіннєва продуктивність рослин та потенційний запас насіння в ґрунті забезпечують достатньою мірою їх заростання й утворення стійкого рослинного покриву.

Література

1. Верещагин Л.Н. Атлас травянистых растений.- К.: Юнивест маркетинг, 200.- 352 с.;
2. Васильченко И.Т., Пидотти О.А. Определитель сорных растений районов орошаемого земледелия.- Л.: Колос, 1970.- 367 с.;
3. Майсурян Н.А., Атабекова А.И. Определитель семян и плодов сорных растений.- М.: Колос, 1978.- 288с.;
4. Фисюнов А.В. Методические рекомендации по учету и картированию засоренности посевов.- Днепропетровск: ВНИИК, 1974.- 71 с.;
5. Флора СССР.- ТТ.1-30.-М.: АН СССР, 1934-1964.

Джерело: Конопля М. І. Насінна продуктивність рослин та потенційний запас насіння крейдяних відслонень Донбасу / М. І. Конопля, Т. О. Літвінова, О. М. Курдюкова,  // Наукова спадщина академіка М. М. Гришка : всеукр. наук.-практ. конф., 12–13 квітня 2005 р. : матеріали конференції. – Глухів : ГДПУ, 2005. –  С. 74–75.