Інтродукція та збереження рослин кам’янистих відслонень Донбасу

Sedum acre L.

Значну частину території Донбасу займають відслонення кам’янистих порід – вапняків, сланців, пісковиків, лесу тощо, які утворилися внаслідок природних та антропогенних чинників.

Флора й рослинність їх характеризується надзвичайно великою строкатістю й динамізмом і залежить головним чином від літологічного складу відслонень та сили антропогенних факторів.

З метою визначення видового складу судинних рослин кам’янистих відслонень Донбасу та розробки шляхів їх збереження нами протягом 2002-2004 рр. проводилися польові обстеження та спеціальні досліди по впровадженню окремих видів у культуру зеленого будівництва.


Обслідування, описи, обліки, гербарізацію рослин та впровадження їх в культуру проводилися за загальноприйнятими методиками.

За нашими попередніми даними на кам’янистих відслоненнях Донбасу зростає 452 види росли, з яких 204 види є рідкісними й зникаючими, 217 використовуються людиною. Зокрема 88 видів вважаються лікарськими, 153 – декоративними, 48 – ґрунтозахисними й меліоративними, 44 – медоносними тощо [1-4].

Проте, в результаті господарської діяльності людини, число видів на кам’янистих відслоненнях неухильно скорочується, а характер рослинного покриву набуває дигресивного стану. Унаслідок вилучення на господарські потреби таких будівельних матеріалів як крейда, мергель, пісковики, граніт, сланці тощо під загрозою повного зникнення виявилися аспленій північний (Asplenium septenrionale (L.) Hoffm.), а. пристінний (A. ruta-muraria L.), багатоніжка звичайна (Polypodium vulgare L. s.l.), ушанка азовська (Otites maeoticа Klok.), фіалка крейдяна (Viola cretacea Klok.), клеома донецька (Cleome donetzica Tzvel.), шиверекія мінлива (Schivereckia mutabilis (M. Alexeenko)), серпій донецький (Serraula donetzica Dubovik) тощо. Під впливом витоптування й випасання худобою та неконтрольованих зборів стрімко зменшується трапляння та рясність таких видів як сон лучний (Pulsatilla pratensis (L.) Mill.), смілка крейдяна (Silene cretaceae Fisch. ex Spreng.), дворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea Kotov), катран шорсткий (Crambe aspera M. Bieb.), пирій крейдяний (Elytrigia cretacea Klokov et Procud.), гадюча цибулька занедбана (Mucrri neglectum Guss. ex Ten), деяких видів ковили (Stipa L.), тюльпанів (Tulipa L.), полину (Artemisia L.), чебреців (Thymus L.), астрагалів (Astragalus L.) тощо.

З метою збереження та збагачення флористичного біорізноманіття проводиться впровадження їх у культуру,  зелене господарство та на присадибних ділянках, зокрема при оформленні кам’янистих гірок, клумб, бордюрів, прикрашанні вулиць, територій парків, садів, промислових підприємств тощо. Таке озеленення має не тільки естетичне й оздоровче значення, а й вирішує питання оптимізації умов мешкання людини, збереження видового різноманіття та підвищення продуктивності флори.

Декоративна та естетична цінність таких рослин визначається будовою квітки та суцвіть (64%), у меншій мірі – будовою листків, стебел, плодів (21%), та їх поєднанням (15%).
Найчастіше застосування видів кам’янистих відслонень знаходить при створенні альпійських гірок або рокаріїв при поєднанні рослин з каменем, яке є близьким до природних скелястих об’єктів. Асортимент рослин для композицій с каменем включає близько 90 видів.

Найпопулярнішими є види родини товстолисті (Crassulaceae), які через самобутність, дивовижну невибагливість, тривале цвітіння та пластичність є незамінними у садовому ландшафті. Уже звичайними на штучних гірках стали молодило руське (Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B. Lehm.), очиток  їдкий та Рупрехта (Sedum acre L., S. ruprechtii (L.) Om.). Декоративність їм надає ступінчастість росту, колір квітів, форма рослин та листків.
Гвоздики видовжена та Анджійовського (Dianthus andrzejowskianus (Zapal.) Kulcz., D. elongates C. A. Mey.) мають квіточки по 20-30 см у діаметрі, по 10-15 у суцвітті. Найдекоративніші стають на другий-третій рік.

Sedum acre L.

У місцях виходу на поверхню чи  штучних крейдяних клумбах висаджують солодушку великоквіткову (Hedysarum grandiflorum Pall.), громовик донський (Onosma tanaitica Klok.), як лікарські рослини та для створення стійких багаторічних клумб в садах та парках.
Більше місяця зберігається висока декоративність у період цвітіння серпія донського (Serratula tanaitica P. Smirn.)

Види родини шипшина (Rosa L.) знаходять широке застосування в розведенні їх у садах, парках, у придорожніх насадженнях. Для боротьби з ерозією ними  засаджують  непридатні землі, пустирі, схили ярів тощо. Вони є не тільки декоративними рослинами, а й дешевим джерелом цінних полівітамінних препаратів, створених природою. Декоративність шипшини визначається перистими листками, яскравими квітками та плодами.

Останніми роками набувають широкого використання в озелененні гадюча цибулька (Muscari neglectum Guss.), роговик несправжньоболгарський (Cerastium pseudobulgaricum Klok.), сон лучний (Pulsatilla pratensis (L.)), дивина фіолетова (Verbascum phoeniceum L.), гіацинтик блідий та Паласів (Hyacinthella leucophala (C. Koch) H. pallasiana), деякі види ковили (Stipa L.),тюльпанів (Tulipa L.), чебреців (Thymus L.), астрагалів (Astragalus L.), тощо.
Більшість дикорослих рослин кам’янистих відслонень у культурі вирощування невибагливі. Але в агротехніці їх вирощування головну увагу необхідно приділяти відповідності їх природних потреб до ґрунтових, світлових та водних умов. Посадку їх виконують частіше весною, а сівбу – літом та восени.

Hyacinthella pallasiana (Steven) Losinsk.

Hyacinthella pallasiana (Steven) Losinsk.

Отже, процес залучення та впровадження дикорослих рослин в культуру є одним із шляхів розв’язання проблеми збереження видового біорізноманіття кам’янистих відслонень.

Література
1. Кондратюк Е.Н. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения. К., 1985. – 272 с.
2. Конопля О.Н. Флора Луганської області. Анотований список судинних рослин. – Частина І. – Луганськ: Альма-матер, 2002. – 165 с.
3. Конопля О.М., Ісаєва Р.Я., Конопля М.І., Остапко В.М. Рідкісні й зникаючи рослини Луганської області. – Донецьк: Вид-во «УкрНТЕК», 2003. – 340 с.

Джерело: Курдюкова О.М., Літвінова Т.О. Інтродукція та збереження рослин кам’янистих відслонень Донбасу /О.М. Курдюкова, Т.О. Літвінова // Матер. Міжнар. наук. конфер. – Кривий Ріг, 2005. – С. 114-115.