Ефективність застосування грамініцидів у посівах соняшника в Степу України

Однією з провідних сільськогосподарських культур у Степу України є соняшник, площі посіву якого за останні десять років подвоїлися [1].

Але високі втрати врожаю, обумовлені забур’яненістю посівів, викликають необхідність пошуку економічно доцільних заходів контролю рівня присутності бур'янів.

До недавніх пір найчастіше застосовували механічні та хімічні прополювання з використанням ґрунтових гербіцидів, але як перші, так і другі мають свої недоліки.


Зокрема, механічний обробіток ґрунту вирішує проблему забур'янення лише частково [2,3]. Застосуванню ж ґрунтових гербіцидів передує проведення моніторінгу рівня потенційної забур'яненості, який займає багато часу й потребує відповідної фахової підготовки, й до того ж, не завжди має високий рівень імовірності [4]. Застосування ж післясходових гербіцидів відповідно до наявного видового складу бур'янів гарантує високу їх ефективність.

Однак спектр післясходових гербіцидів, дозволених для використання в посівах соняшнику, обмежується лише грамініцидами, які доцільно використовувати при однодольному типі забур'яненості, але даних щодо їх дії як на культурні рослини, так і на бур’яни недостатньо, або вони взаємовиключні [4 – 6]. У зв'язку з цим нами визначалась ефективність норм витрат препаратів різних грамініцидів у агрофітоценозах соняшнику в Степу України.

Завдання і методика досліджень. Польові та лабораторні дослідження проводили на кафедрі біології та в Старобільському дослідному господарстві Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ґрунти дослідних ділянок були представлені чорноземами звичайними, середньогумусоакумулятивними, важкосуглинковими на лесових відкладах. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту – 5,1 – 5,5 %, валового азоту – 0,25 – 0,30 %, рухомого фосфору та обмінного калію відповідно 14,4 – 16,2 та 15,2 – 16,8 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна (Ph – 7,0).

Найменша кількість опадів за вегетаційний період (163 мм) була в 2009 р., найбільша (292 мм) – у 2008 р. при середньобагаторічних показниках 242 мм. Сума температур понад 10 ºС коливалася від 3273 ºС до 3610 ºС, а в середньому за багато років складала 2950 ºС.
Площа посівних ділянок складала 63 м², облікових – 42 м², повторність – триразова. Сівбу соняшника гібридом Арена проводили в 3-й декаді квітня пунктирним способом з міжряддями  70 см. Норма висіву – 60 тис./га. Густоту стояння рослин формували вручну в фазі 2 справжніх листочків у соняшника. Попередник – озима пшениця. Технологія вирощування – рекомендована для зони [1].
Гербіциди вносили ранцевим оприскувачем з витратою робочої рідини 250 л/га за схемою:
1. Контроль 1 (без механічних і хімічних прополювань);
2. Контроль 2 (три ручні прополювання);
3. Контроль 3 (досходове боронування + 2 культивації міжрядь);
4. Норвел 5%, к.е. – 1 л/га;
5. Норвел 5%, к.е. – 2 л/га;
6. Норвел 5%, к.е. – 3 л/га;
7. Ланселот 24 %, к.е. – 0,2 л/га + ПАР Стаф 0,6 л/га;
8. Ланселот      24 %, к.е.– 0,3 л/га + ПАР Стаф 0,9 л/га;
9. Ланселот 24 %, к.е. –     0,4 л/га + ПАР Стаф 1,2 л/га;
10. Фюзілад Форте 15 %, к.е. – 1 л/га;
11. Фюзілад Форте 15 %, к.е. – 2 л/га;
12. Фюзілад Форте 15 %, к.е. – 3 л/га.

Спостереження й обліки проводили за загальноприйнятими методиками [7 –10].

 Результати досліджень. Було встановлено, що на період сходів соняшника вихідна забур’яненість посівів складала 217 шт./м² з перевагою однодольних видів: Echinochloa crusgalli та Setaria glauca (181 шт./м² з повітряно-сухою масою 21,7 г/м²).

Крім того, у 2009 році траплялися рослини падалиці проса посівного (Panicum miliaceum L.). Рясність малорічних дводольних видів: Raphanus raphanistrum, Amaranthus retroflexus, Chenopodium album та багаторічних дводольних: Convolvulus arvensis, Cirsium arvense, Euphorbia virgata тощо була значно нижчою (36 шт./м² з повітряно-сухою масою 9,3 г/м²). Співвідношення малорічних та багаторічних дводольних видів у цей період за кількістю становило 1,3 : 1.

Найвищою вихідна забур’яненість була в 2008 р. – 282 шт./м² з повітряно – сухою масою 33,5 г/м², тоді як у 2009 р. – 219 шт./м² масою 31,1 г/м², а в 2010 р. – 149 шт./м² масою 28,4 г/м².

На ділянках без будь-яких заходів контролювання забур’яненості під час другого обліку рівень присутності однодольних бур’янів складав 187 шт./м² масою 166,3 г/м², дводольних –  43 шт./м² масою 36,9 г/м², а перед збиранням урожаю: однодольних – 258 шт./м² масою 180,5 г/м² та дводольних –  52 шт./м² масою 45,0 г/м² (табл.1).      
                                                     
Таблиця 1 – Технологічна ефективність післясходових гербіцидів у посівах соняшника (2008 – 2010 рр.)

Варіант досліду	Норма, л/га	Бур’янів, шт./м²:
		через 35 днів після внесення				перед збиранням урожаю
		1*	2	3	усього	1	2	3	усього	повітряно-суха маса, г/м²
Контроль 1		187	27	16	230	258	35	17	310	225,5
Контроль 2		0	0	0	0	6	2	3	11	37,1
Контроль 3		69	4	11	84	96	7	15	118	107,1
Норвел	1	19	36	18	73	25	41	18	84	104,9
Норвел	2	16	38	19	73	21	39	21	81	90,7
Норвел	3	11	34	15	60	16	37	18	70	79,3
Ланселот + ПАР Стаф	0,2 0,6	14	29	14	58	20	40	16	75	78,3
Ланселот+ ПАР Стаф	0,3 0,9	11	29	13	54	15	44	14	73	73,4
Ланселот + ПАР Стаф	0,4 1,2	6	22	12	40	10	28	14	51	65,8
Фюзілад Форте	1	16	34	17	68	24	39	20	82	85,8
Фюзілад Форте	2	10	35	16	62	21	41	18	80	81,8
Фюзілад Форте	3	8	25	14	47	14	32	16	61	66,9

*1 - однодольні малорічні; 2 - дводольні малорічні; 3 - дводольні багаторічні

Досходове боронування та дві культивації міжрядь зумовлювали зниження кількості бур’янів і перед збиранням урожаю насіння соняшника: для однодольних видів вона становила 96 шт./м² масою 78,6 г/м², дводольних – 22 шт./м² масою 28,5 г/м². Коефіцієнт технологічної ефективності механічного догляду за посівами складав 61,9 %.

Ще істотніше зниження забур’яненості було на ділянках, де застосовували грамініциди – уже через 35 днів після внесення препаратів їх кількість скоротилася на 89,8 – 96,0 % порівняно з ділянками без догляду за посівами. Перед збиранням урожаю кількість і маса як однодольних, так і дводольних видів зросла на всіх варіантах досліду, але рясність однодольних видів порівняно з ділянками без механічних і хімічних прополювань була нижчою на 91,6 – 96,7 %, тоді як рівень присутності дводольних видів на більшості ділянок був дещо вищим.

Технологічна ефективність ланселоту була вищою за інші препарати, що виражалося істотним зниженням рівня присутності однодольних бур’янів як у кількісному, так і ваговому відношенні. Через 35 днів після внесення препарату рясність однодольних бур’янів складала 6 – 14 шт./м² з повітряно-сухою масою 12,5 –    18,5 г/м². Досить чутливо на цей препарат реагувала Echinochloa crusgalli.

Так, на ділянках без контролювання забур’яненості через 35 днів після внесення рівень присутності даного виду становив    149 шт./м², тоді як при механічному догляді – 12 шт./м², а на ділянках із ланселотом – 4 – 7 шт./м². Перед збиранням урожаю рясність як однодольних, так і дводольних бур’янів дещо підвищилась і становила 10 –   20 шт./м² з повітряно-сухою масою 13,1 – 19,1 г/м² – однодольних та 42 – 58 шт./м² масою 46,7 – 65,2 г/м² – дводольних видів. На ділянках з мінімальною нормою внесення ланселоту коефіцієнт технологічної ефективності дорівнював 75,5 %, середньою – 76,5 %, максимальною – 83,0 %.

Захисна дія фюзілад форте виявилася дещо слабкішою за ланселот. Через 35 днів після застосування гербіцидів на ділянках з мінімальними нормами внесення нараховували 16 шт./м² однодольних видів масою 18,5 г/м², середніми – 10 шт./м² масою 12,3 г/м², максимальними – 8 шт./м² масою 9,7 г/м².

Найсильніше цей препарат пригнічував рослини Setaria glauca, рясність яких коливалася залежно від норми витрати від 1 до 3 шт./м², тоді як на ділянках з ланселотом та норвелом – від 2 до 6 шт./м². Перед збиранням урожаю насіння соняшника коефіцієнт технологічної ефективності фюзілад форте дорівнював: при витраті 1 л/га – 73,2 %, 2 л/га – 74,2 %, 3 л/га – 80,0 %.

Кількість дводольних видів була дещо вищою за ділянки без догляду за посівами і складала перед збиранням урожаю 48 – 59 шт./м² масою 52,6 – 63,3 г/м².

На ділянках із застосуванням норвелу як кількість, так і маса однодольних видів була вищою, ніж при застосуванні інших гербіцидів. Так, через 35 днів після внесення норвелу рясність однодольних бур’янів складала 11 – 19 шт./м² масою 9,1 – 23,6 г/м², тоді як перед збиранням урожаю кількість їх дещо підвищилась: 16 – 25 шт./м² масою 16,3 – 36,3 г/м². Коефіцієнт технологічної ефективності становив при витраті препарату: 1 л/га – 72,9 %, 2 л/га – 73,9 %, 3 л/га – 77,1 %. Рівень присутності дводольних видів становив 55 – 59 шт./м² масою 63,0 – 68,6 г/м².

Застосування різних систем захисту забезпечило підвищення врожайності соняшнику від 0,43 до 1,07 т/га (табл. 2).

Таблиця 2 – Господарська ефективність застосування гербіцидів у посівах соняшника (2008 – 2010 рр.)

Варіант досліду	Норма витрати препарату, л/га	Урожай-ність, т/га	Приріст урожаю, т/га
Контроль 1	–	1,23	–
Контроль 2	–	2,64	1,41
Контроль 3	–	1,66	0,43
Норвел	1	1,95	0,72
Норвел	2	2,11	0,88
Норвел	3	1,83	0,60
Ланселот + ПАР Стаф	0,2             0,6	2,20	0,97
Ланселот + ПАР Стаф	0,3 0,9	2,30	1,07
Ланселот + ПАР Стаф	0,4 1,2	2,27	1,04
Фюзілад Форте	1	1,71	0,48
Фюзілад Форте	2	2,08	0,85
Фюзілад Форте	3	1,95	0,72

На ділянках без механічних і хімічних прополювань було отримано 1,23 т насіння з 1 га.
Механічний обробіток обумовлював приріст урожаю на рівні 0,43 т/га, тоді як гербіциди – 0,48 – 1,07 т/га. Серед гербіцидів у господарському відношенні найбільш ефективним був ланселот, застосування якого призводило до збереження 0,97 – 1,07 т/га урожаю. Проте суттєвої різниці в урожайності соняшника між варіантами з середньою та максимальною нормою внесення цього препарату не спостерігалося.

Застосування фюзілад форте нормою витрати 1 л/га забезпечувало підвищення врожайності на 0,48 т/га, 2 л/га – 0,85 т/га, яка на варіантах з нормою витрати препарату 3 л/га була дещо нижчою – 0, 72 т/га.

НІР 05, т/га в роки досліджень коливались: для заходів захисту – 0,04 – 0,06, для норм витрати гербіцидів – 0,05 – 0,07. 

Найбільші прибавки врожаю (0,88 т/га) за даного типу забур’яненості від застосування норвелу зареєстровані на ділянках з середніми  нормами його витрати.

Неоднаковою була й економічна ефективність заходів боротьби з бур’янами.
Так, на ділянках з грамініцидами було одержано від 967 грн. (при застосуванні фюзіладу форте з мінімальною нормою витрати) до 2786 грн. (на ділянках з ланселотом, 0,3 л/га) умовно-чистого прибутку, тоді як з механічним доглядом – 1119 грн.

Крім того, застосування грамініцидів було енергетично вигідне, бо дозволяло накопичувати з урожаєм насіння соняшника від 10970 до 24738 МДж/га енергії. Коефіцієнти енергетичної ефективності становили: норвелу – 19,7 – 22,3; ланселоту – 22,3 – 22,8; фюзіладу форте – 18,0 – 20,3, тоді як на ділянках з механічним доглядом – 6,18.

Висновки та пропозиції. Застосування грамініцидів у посівах соняшника в Степу України ефективне як у технологічному (знижує рівень присутності бур’янів у 5 та більше разів), господарському (підвищує врожайність насіння на 0,43 – 1,07 т/га), економічному (окупність витраченої на захист гривні досягає 9,6), так і в енергетичному відношенні (дозволяє економити до 24738 МДж/га енергії). При наявності 200 і більше шт./м² бур’янів доцільно  використовувати середні норми препаратів.

Література:
1. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / [редкол.: М. В. Зубець та ін.]. – К. : Аграрна наука, 2004. – 844 с.
2. Бур’яни та заходи боротьби з ними / [Ю. П. Манько,  І. В. Веселовський, Л. В. Орел, С. П. Танчик]. – К. : Учбово – методичний центр Мінагропрому України, 1998. – 270 с.
3.  Гордієнко В. П. Землеробство : [навч. посібник] / В. П. Гордієнко, О. М. Геркіял,  В. П. Опришко. – К. : Вища школа, 1991. – 268 с.
4. Шувар І. А. Екологічні основи зниження забур’яненості агрофітоценозів : [навч. посібник] / І. А. Шувар. – Львів : Новий Світ – 2000, 2008. – 496 с.
5. Зуза В. С. Ефективність гербіцидів у посівах соняшнику / В. С. Зуза // Вісник ХНАУ. – 2008. – № 1.– С. 201 – 203.
6. Шевченко М. С. Наукове обґрунтування способів регулювання шкодочинності бур’янів в агроценозах зернових і олійних культур Степової зони України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора с. – г. наук : спец. 06.01.01 «Загальне землеробство» / М. С. Шевченко. – Дніпропетровськ, 2007. – 41 с.
7. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. – Агропромиздат. – М., 1985.– 351 с.
8. Методики випробування і застосування пестицидів / [Трибель С. О., Сігарьова Д. Д., Секун М. П., Іващенко О. О. та ін.]; за ред. Трибеля С. О. – К. : Світ, 2001. – 448 с.
9. Методические рекомендации по учету засоренности посевов и почвы в полевых опытах / Под общ. ред. А. В. Фисюнова. – Курск, 1983. – 63 с.
10.Агроэнергетическая оценка возделывания сельскохозяйственных культур: методическое пособие / Под общ. ред. Л. И. Акентьевой. – Луганск, 1994. – 15 с.

Джерело: Конопля М. І. Ефективність застосування грамініцидів у посівах соняшника в Степу України / М. І. Конопля, О. М. Курдюкова, Н. О. Мельник // Таврійський науковий вісник. – 2010. – Вип. 73. –  С. 13–19.