Таксономічний аналіз бур’яневого компоненту Луганської області

Lathyrus tuberosus L. в посевах ячменя 

Вважається, що на Землі трапляється біля 30 тис. видів  бур’янів, на території СНД – від 532 до 1326,  на території України – 738 видів, а за останніми даними, в зв’язку з невизначеністю самого поняття «бур’яни»,  – до 1700 – 2000 видів   [1, 2].

Останніми роками в зв’язку з реструктуризацією сільського господарства, зміною системи господарювання й відсутністю належного контролю забур’яненості проблема присутності бур’янів на сільськогосподарських угіддях загострилася.

Крім того за останні роки трапилося багато змін: виявлено нові види бур’янів, змінено таксономічні назви рослин, ряд видів, які раніше зустрічалися в полях області зникли, а інші з’явилися [3, 4].

Видовий склад, поширення й рясність коренепаросткових бур’янів в агрофітоценозах України

Asclepias syriaca L.в посевах пшеницы 

Перебудова економіки та реструктуризація сільськогосподарського виробництва України призвели до падіння загальної культури землеробства й значного розповсюдження бур’янів.

Висока забур’яненість посівів стала сьогодні національним лихом, а проблема боротьби з бур’янами – проблемою національної безпеки.

Потенційна засміченість орного шару ґрунту насінням та вегетативними зачатками бур’янів становить у середньому від 1,2 до 2,2 млрд. шт./га,  на окремих ділянках – до 4,5–7,0  млрд. шт./га. За вегетаційний період на 1 м² орних земель проростає в середньому до 2500 шт. бур’янів [1, 3, 4, 9].

Бур’яни культурфітоценозів – як лікарські рослини

Capsella bursa-pastoris (L.) Medikus

Основним джерелом сировини для хіміко-фармацевтичної промисловості й аптек є види дикорослих лікарських рослин, яких тільки у флорі Луганської області біля 450 або  24,5 % від загальної кількості.

З них 160 видів використовується в офіцінальній медицині та фармакології у тому числі 35 внесено до світової фармакопеї; 200 видів застосовується в народній медицині, а інші підлягають подальшому вивченню [2, 3, 4, 9].

Однак численні дослідження показують, що можливості подальшого використання природних фітоценозів, як джерела лікарської сировини внаслідок високого антропогенного навантаження вичерпані [7, 10, 13].

Бур’яни-ефемери в посівах озимої пшениці

Buglossoides arvensis (L.) I.M. Johnst.
в посевах пшеницы

Серед багатьох біологічних груп бур’янів, здатних розвиватися в посушливих умовах Степу, гострою стає проблема боротьби з ефемерами (від грецького ефемерос – одноденний).

Це однорічні рослини з дуже коротким періодом розвитку, весь життєвий цикл яких проходить за 2-8 тижнів коли у верхніх шарах ґрунту є достатня кількість вологи.

З настанням посухи рослини закінчують розвиток, а за сприятливих умов протягом одного вегетаційного періоду вони відтворюють 2-4 покоління [1-3].

Біологія розвитку латука татарського та механічні заходи боротьби з ним у Степу України

Lactuca tatarica (L.) C.A. Mey

У Степу України екстенсивне землеробство зі спрощеною системою обробітку грунту й зменшенням обсягів застосування хімічних засобів контролювання бур’янів, відмовою від сівозмін і переходом до щорічного розподілу посівних площ зі значним порушенням їх структури та розширенням площ соняшника, оптимізувало умови розвитку й поширення бур’янів, особливо багаторічних.

У посівах усіх сільськогосподарських культур України сьогодні вже трапляється до 1700–2000 видів бур’янів [5, 6].

В орному шарі одного гектару грунту міститься від 100 млн. до 4 млрд. штук їх насінин та велика кількість органів вегетативного розмноження [4, 5, 7].

Проблеми забур’яненості лучних угруповань північного Степу України

Tripleurospermum perforatum (Merat) M. Lainz
 на пастбище

В умовах дрібнотоварного сільськогосподарського виробництва України спостерігається загальне погіршення фітосанітарного стану не тільки польових, а й кормових агроценозів.

Це обумовлює підвищення рівня забур’яненості як полів, так і луків, сінокосів, пасовищ, а також зростання шкодочинності бур’янів.

Загальна чисельність останніх в усіх агроландшафтах України досягає сьогодні 796 видів які належать до 365 родів,
87 родин, а потенційна засміченість
0–10 см шару ґрунту кормових угідь насінням бур’янів складає від 350 до
950 млн шт./га [ 1, 3, 5].

Видовий склад, біоморфологічна структура та контролювання бур’янів в агрофітоценозах

Cynanchum acutum L.
в посевах подсолнечника

Для успішної реалізації будь-якої системи заходів контролю забур’яненості агрофітоценозів в умовах конкретного регіону  необхідно   врахувати видовий склад та біоморфологічну структуру бур’янистого угруповання, бо становлення видів та  їх розвиток відбувається в умовах постійної зміни середовища, яке знаходить свій відбиток як у внутрішніх і зовнішніх ознаках бур’янів, так і їх життєвих формах.

Співвідношення ж біоморфологічних елементів у схожих агрофітоценозах відрізняється значною константністю й тому є важливим показником характеру забур’яненості. Проте всі ці питання на території Північного Степу України  в межах північно-центральної помірно посушливої підзони до сьогодні  було вивчено фрагментарно.

У зв’язку з цим, нами  протягом 2007–2011 рр. у спеціальних дослідах, де вивчали агротехнічні та хімічні методи контролю бур’янів у посівах, та виробничих ділянках  просапних, зернових колосових, овочевих культур, багаторічних трав і молодих садів визначали видовий склад та біоморфологічну структуру бур’янів.

Бур’яни на присадибних ділянках:видовий склад, поширення, рясність та їх контролювання

Amaranthus retroflexus L. в посадках картофеля

Вступ. В Україні  за останнє двадцятиріччя частка такої категорії господарств ринкового спрямування, як господарства населення, до яких відносяться присадибні ділянки, особисті селянські господарства, садово-городні кооперативи, ділянки, відведені під сіножаті тощо збільшилася більш ніж у 7 разів і займає в загальній площі сільськогосподарських угідь 28,9 %, а в загальному виробництві продукції сільського господарства – 59,8 %, у тому числі продукції рослинництва тільки в Степу України – 41,9 % [1].
Нині ці господарства вирішують питання не тільки самозабезпечення населення України продуктами харчування, а й продовольчої безпеки держави, бо є основними виробниками картоплі, овочів, плодово-ягідної продукції тощо. На 100 га сільськогосподарських угідь в господарствах населення щорічно виробляється продукції на 1078,0–1112,2 тис. гривень, тоді як в інших категоріях господарства України в 3,4–6,5 разів менше [1].

Канатник Теофраста - Abutilon theophrastii Medik.

Abutilon theophrastii Medik.

Семейство
лат. Malvaceae

рус. Просвирниковые (Мальвовые)

укр. Калачикові (Мальвові)

Род, вид   
лат. Abutilon theophrastii Medik.

рус. канатник Теофраста

укр. абутилон Теофраста, канатник

Синонимы: Sida abutilon L., S. tiliifolia Fisch., Abutilon abutilon Rusby, A. avicennae Gartn., A. tiliifolia (Fisch) Sweet, A. behrianum F. Muell., A. californicum Benth., Malva abutilon E. H. L. Krause

Биологическая группа: яровой однолетник

Семена и плоды: чесночница черешковая - Alliaria petiolata (M. Bieb.) Cavara & Grande

Alliaria petiolata (M. Bieb.) Cavara & Grande

Семена и плоды: кирказон ломоносовидный - Aristolochia clematitis L.

Aristolochia clematitis L.

Семена и плоды: амброзия полынолистная - Ambrosia artemisiifolia L.

Ambrosia artemisiifolia L.

Семена и плоды: наголоватка паутинистая - Jurinea arachnoidea Bunge

Jurinea arachnoidea Bunge

Семена и плоды: солодка щетинистая - Glycyrrhiza echinata L.

Glycyrrhiza echinata L.

Семена и плоды: ясенец голостолбиковый - Dictamnus gymnostylis Steven

Dictamnus gymnostylis Steven

Насіннєва продуктивність деяких бур’янів родини Poaceae у фітоценозах Степу України

Echinochloa crusgalli (L.) Р.Beauv.

На сільськогосподарських угіддях України налічується від 738 до 2000 видів бур'янів [5,9].

Частка однодольних видів у бур’янових угруповуваннях агрофітоценозів коливається від 3,5 до 63, 2 %, а при теплих і вологих весні й початку літа – ще більшою [1,4].

Найшкодочиннішими в посівах усіх сільськогосподарських культур з однодольних видів є бур’яни родини Poaceae. Вони входять до складу бур’янових синузій і складають проблему в посівах як однодольних, так і дводольних культурних рослин, а частка їх у фактичній забур’яненості може складати до 90 % і більше [1,4].

Гербарий: циклахена дурнишниколистная - Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen.

Семейство
лат. Asteraceae
рус. Астровые (Сложноцветные)
укр. Айстрові

Род, вид
лат. Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen.
рус. циклахена дурнишниколистная
укр. чорнощир нетреболистий
англ. giant sumpweed

вдоль дороги
Днепропетровская область, Днепропетровский район,
окр. с. Опытное
19 июня 2011 г., Курдюкова О. Н.

Гербарий: рогоглавник яичковидный - Ceratocephala testiculata (Crantz) Besser

Семейство
лат. Ranunculaceae
рус. Лютиковые
укр. Жовтецеві

Род, вид
лат. Ceratocephala testiculata (Crantz) Besser
рус. рогоглавник яичковидный
укр. реп’яшок яйцеподібний
англ. bur buttercup

вдоль дороги
Кировоградская область, Кировоградский район,
окр. с. Созоновка
24 мая 2010 г., Курдюкова О. Н.

Гербарий: репейничек лекарственный (репейничек обыкновенный) - Agrimonia eupatoria L.

Семейство
лат. Rosaceae
рус. Розовые
укр. Розові

Род, вид
лат. Agrimonia eupatoria L.
рус. репейничек лекарственный
(репейничек обыкновенный)
укр. парило звичайне
англ. agrimony

на окраине поля
Харьковская область, Лозовской район,
окр. с. Домаха
2 июля 2010 г., Курдюкова О. Н.

Гербарий: кирказон ломоносовидный (кирказон обыкновенный, кирказон клематисовый) - Aristolochia clematitis L.

Семейство
лат. Aristolochiaceae
рус. Кирказоновые
укр. Хвилівникові

Род, вид
лат. Aristolochia clematitis L.
рус. кирказон ломоносовидный
(кирказон обыкновенный, кирказон клематисовый)
укр. хвилівник ломоносоподібний
англ. birthwort

на окраине поля
Донецкая область, Володарский район,
окр. с. Зеленый Яр
21 июня 2012 г., Курдюкова О. Н.

Гербарий: сердечница крупковидная (кардария крупковидная, кардария крупковая, клоповник крупковидный) - Cardaria draba (L.) Desv.

Семейство
лат. Brassicaceae
рус. Капустные
укр. Капустяні

Род, вид
лат. Cardaria draba (L.) Desv.
рус. сердечница крупковидная
(кардария крупковидная, кардария крупковая,
клоповник крупковидный)
укр. серцевик крупкоподібний
англ. hoary cress

на окраине поля
Днепропетровская область, Днепропетровский район,
окр. с. Опытное
19 июня 2011 г., Курдюкова О. Н.

Гербарий: веснянка весенняя - Erophila verna (L.) Besser

Семейство
лат. Brassicaceae
рус. Капустные
укр. Капустяні

Род, вид
лат. Erophila verna (L.) Besser
рус. веснянка весенняя
укр. веснянка весняна
англ.common whitlow-grass
(whitlow grass, whitlowgrass)

на поле
Кировоградская область, Кировоградский район,
окр. с. Созоновка
24 мая 2011 г., Курдюкова О. Н.

Гербарий: белена черная - Hyoscyamus niger L.

Семейство
лат. Solanaceae
рус. Пасленовые
укр. Пасльонові

Род, вид
лат. Hyoscyamus niger L.
рус. белена черная
укр. блекота чорна
англ. black herbane

на засоренном месте
Луганская область, Свердловский район,
окр. с. Бирюково
5 августа 2010 г., Курдюкова О. Н.

Гербарий: острица лежачая (асперуго лежачая, острица простертая) - Asperugo procumbens L.

Семейство
лат. Boraginaceae
рус. Бурачниковые
укр. Огірочникові (Шорстколисті)

Род, вид
лат. Asperugo procumbens L.
рус. острица лежачая (асперуго лежачая, острица простертая)
укр. гостриця лежача
англ. madwort

вдоль дороги
Кировоградская область, Кировоградский район, окр. с. Созоновка
24 мая 2010 г., Курдюкова О. Н.

Гербарий: амброзия полынолистная - Ambrosia artemisiifolia L.

Семейство
лат. Asteraceae
рус. Астровые (Сложноцветные)
укр. Айстрові

Род, вид
лат. Ambrosia artemisiifolia L.
рус. амброзия полынолистная
укр. амброзія полинолиста
англ. common ragweed (short ragweed)

на огороде
Херсонская область, Акимовский район, окр. с. Владимировка
2 июля 2009 г., Курдюкова О. Н.